Автор: admin | Розділ: Розвиток рослинного світу на Землі | 10-09-2010
Отже, нині на Землі панують покритонасінні рослини — як дикорослі, так і культурні. Якого походження наші культурні рослини? Чи завжди культурні рослини були такими, як ті, що вирощуються в наш час у садах, на городах і полях?
Первісні люди не вміли вирощувати рослини. Вони збирали плоди дерев, кущів, дикорослих злаків та інших трав, цибулини, бульби, кореневища. їли все, що можна було знайти їстівне в природі.
Вирощувати рослини люди почали приблизно 15 —10 тисяч років тому.
Предки культурних рослин, очевидно, росли поблизу житлом людини. Найбільш імовірно, що це були злаки, які виросли із зерна, зібраного людиною і потім випадково розсипаного біля житла. Це могли бути і плодові рослини, що розвинулися з насіння плодів, з’їдених людиною.
Люди помітили, що багато які рослини можуть рости біля житла і що зручніше вирощувати ці рослини поряд з житлом, ніж шукати їх далеко від нього. Вони почали сіяти насіння, оберігати сходи, виполювати бур’яни.
Біля житла на землі, багатій на перегній, рослини росли краще, ніж у природних місцях їх життя. Для висівання землероби збирали насіння від кращих рослин. Вирощування рослин В такого насіння і догляд за посівами сприяли поступовому перетворенню цих дикорослих рослин у культурні.
Вирощувані людиною зернові рослини стали відрізнятися від дикорослих більшим зерном. У плодових дерев і кущів плоди стали смачніші. їстівні корені ставали товстішими й соковитішими.
Пізніше люди спеціально почали займатися добором. Одні з них добирали насіння з великоплідних рослин, щоб мати рослини з ще більшими плодами. Інші добирали екземпляри, плоди яких мали кращий смак. Третіх цікавили високоврожайні рослини.
Під впливом такого добору види культурних рослин утворили багато сортів. Кожний сорт відрізняється від інших розмірами вегетативних органів, смаком і строками достигання плодів і насіння, більшою чи меншою посухостійкістю, різною морозостійкістю та іншими якостями. Добір рослин з метою виведення нових сортів називають селекцією.
Особливо багато сортів налічують найдавніші культури — пшениця, ячмінь , кукурудза. Різноманітні також численні сорти овочевих рослин, плодових дерев і кущів. Наприклад, у нашій країні налічується близько 1500 сортів яблуні; серед них — Антонівка, Грушівка, Коричне.
Виведенню нових сортів плодових рослин присвятив усе своє життя І. В. Мічурін. Для цього він розробив методи схрещування і добору рослин, методи вирощування сіянців.
Багато сортів яблуні, виведених І. В. Мічуріним, наприклад Слов’янка, Китайка золота рання, Пепін шафранний, Бельфлер-китайка та інші, характеризуються не тільки високою врожайністю, а й морозостійкістю.
За останні роки селекціонери нашої країни вивели нові сорти культурних рослин (сорти пшениці, сорти соняшника, у насінні яких багато олії, високоврожайні сорти цукрових буряків, довговолокнисті сорти бавовнику, гібридні сорти кукурудзи тощо).
Культурні рослини дуже відрізняються від своїх предків. Особливо помітні ці відмінності в будові тих органів рослин, заради яких людина вирощує культуру. Наприклад, капусту біло-головкову розводять заради головок. А дика середземноморська капуста головок не утворює.
Картоплю розводять заради великих бульб, багатих на крохмаль. Бульби дикої картоплі не більші за волоський горіх.
Для нових сортів зернових культур характерні висока врожайність, великий вміст білка в зерні, стійкість проти захворювань, невилягання стебел.
Знання особливостей біології культурних рослин дає змогу правильно доглядати за ними, вирощувати високі врожаї й виводити ще врожайніші сорти.