Автор: admin | Розділ: Тип хордові | 02-12-2010
Пристосування ссавців до життя у воді. Морськими звірами називають представників двох рядів — ластоногих і китоподібних. Предки морських звірів були наземними тваринами, близькими до давніх (примітивних) хижих. Про це свідчить подібність зубів у хижих і ластоногих. Водний спосіб життя наклав глибокий відбиток на будову морських звірів. їхні кінцівки перетворилися на органи руху у воді — ласти, які зовні нагадують парні плавці риб. Форма тіла морських звірів також рибоподібна, обтічна. Волосяний покрив у воді не захищає від охолодження, тому в морських звірів під шкірою розвинувся товстий шар жиру, завдяки якому зберігається стала висока температура тіла.
Ряд Ластоногі. Це великі звірі, мають веретеноподібну форму тіла, коротку шию і перетворені на ласти кінцівки. Більшу частину свого часу вони проводять у воді. На крижину чи на берег виходять лише для розмноження або для нетривалого відпочинку. Відомо близько ЗО видів ластоногих, серед них гренландський тюлень, морський котик і морж.
Гренландський тюлень — це ластонога тварина, у якої нема вушних раковин, задні ласти короткі, витягнуті назад і для пересування по суші не служать. Тюлені, повзучи по твердому, користуються лише передніми ластами. У дорослих тюленів шерсть негуста, без підшерстя. У молодих, які ще не вміють плавати, хутро густе, звичайно біле.
Гренландські тюлені живуть в арктичних морях. Більшу частину року вони проводять у відкритому морі, живлячись рибою, молюсками і рачками. Узимку тюлені підходять до берегів і вибираються на великі рівні крижані поля. Тут самка народжує одне велике зряче маля. Тепла біла шерсть захищає тюленя від морозу й робить непомітним серед снігів. Коли починається весна, стадо відкочовує на північ. Тюленів добувають заради шкур і жиру.
Морський котик має вушні раковини і задні ласти, за допомогою яких пересувається. Задні ласти на суші підгинаються під тіло, потім випростовуються — і котик стрибає.
Морські котики живуть у далекосхідних морях. їхнє тіло вкрите густою шерстю з щільним водонепроникним підшерстям. На початку літа котики великими стадами виходять на береги островів для розмноження. Самка народжує одне маля, вкрите чорною шерстю. Восени, коли малята підростуть і навчаться плавати, котики покидають острови до наступної весни. Хутро котиків дуже цінне.
Морж — найбільший з усіх ластоногих звірів, завдовжки до 4 м і масою до 2000 кг. У моржа шкіра гола, шерсті немає. Для нього характерні величезні ікла завдовжки 40—70 см, які стирчать з верхньої щелепи прямовисно вниз. Ними моржі риються на дні, шукаючи різних великих безхребетних — молюсків, раків, червів. Наївшись, моржі люблять поспати на березі, збившись у тісну купу. Рухаючись по суші, вони задні ноги підгортають під себе, але через велику масу далеко від води не відповзають. Живуть у північних морях.
Ряд Китоподібні. Представники цього ряду кити й дельфіни — ніколи не виходять на сушу. Ці тварини рухаються у воді за допомогою хвостового плавця і пари передніх кінцівок, видозмінених у ласти. Дві невеликі кісточки на місці таза свідчать про те, що предки китоподібних мали також задні кінцівки. Малята китоподібних народжуються цілком сформованими й відразу можуть пливти за матір’ю.
Синій кит —найбільша сучасна тварина класу ссавців. Деякі екземпляри досягають у довжину ЗО м, маса їхнього тіла — 150 т. Це відповідає масі не менш як 40 слонів. Синій кит належить до беззубих китів. Він живиться дрібними водяними тваринами, переважно рачками. З верхньої щелепи звисають численні еластичні рогові пластинки з торочкуватими краями китовий вус. Набравши у величезну ротову порожнину води, тварина проціджує її через рогові пластинки, а застряглих рачків ковтає. За добу синій кит з’їдає 2 — 4 т. їжі. Кити, які мають замість зубів китовий вус, належать до вусатих, або беззубих, китів. їх відомо 11 видів.
Друга група — це зубаті кити. Вони мають дуже багато зубів, деякі до 240 штук. Зуби в них усі однакові, конусоподібні. Ними кити лише захоплюють здобич. До зубатих китів належать дельфіни й кашалоти.
Дельфіни порівняно невеликі (завдовжки 1,5—3 м) китоподібні, морда яких витягнута, наче дзьоб. У більшості дельфінів є спинний плавець. Їх усього 50 видів.
Здобич дельфіни знаходять за допомогою ультразвуків. У воді вони видають цокаючі звуки або переривчастий свист високого тону, а відбиту від предмета луну уловлюють органами слуху.
Обмінюючись звуковими сигналами, дельфіни можуть швидко зібратися там, де хтось із них виявив табун риб. Коли якомусь дельфінові загрожує небезпека, то інші, почувши тривожні сигнали, приходять йому на допомогу.
Будова головного мозку в дельфінів складна, його великі півкулі мають багато звивин. У неволі дельфінів швидко можна приручити, вони легко піддаються дресируванню.
У північних і далекосхідних морях, а також у Балтійському й Чорному живе дельфін-білобочка завдовжки до 2,5 м. Його струнке тіло зверху чорне, боки і черево білі. На витягнутих щелепах у нього міститься понад 150 зубів однакової конічної форми. Ними дельфін хапає й тримає рибу, яку ковтає цілою.
Кашалот— великий зубатий кит. Довжина самців до 21 м, самок — до 13 м, маса — до 80 т. У кашалота величезна голова — до 1/3 довжини тіла. Його улюблена їжа — великі головоногі молюски, за якими він пірнає на глибину до 2000 м. Під водою кашалот може перебувати до 1,5 год.