Автор: admin | Розділ: Тип хордові | 22-11-2010
Значення розведення свійських птахів. Птахівництво — вигідна галузь тваринництва, яка дає багато високоякісної продукції. М’ясо свійських птахів смачне й поживне, а курячі яйця — один з незамінних продуктів харчування людини будь-якого віку. Яйця використовують і в харчовій промисловості: вони входять до складу різноманітних харчових продуктів, поліпшуючи їхній смак, якість і зовнішній вигляд. У медицині яйця йдуть для виготовлення лікувальних препаратів. Пір’ям набивають подушки й перини.
Різноманітність порід сільськогосподарських птахів. Свійських птахів — курей, гусей, качок, індиків і деяких інших поділяють на породи. Породи відрізняються одна від одної властивостями, які людина використовує для своїх потреб. Порода — це штучно виведений людиною різновид свійських тварин. Поліпшенням порід свійських птахів займаються колгоспи, радгоспи, дослідні племінні ферми, наукові інститути.
Близько 4500 років тому мешканці стародавньої Індії приручили диких банківських курей. Тепер кури — найчисельніші свійські птахи. Кожна порода курей має свої, важливі для господарства властивості.
Несучі породи курей (наприклад, російську білу, леггорн) розводять заради яєць. М’яса вони дають мало (маса цих курей 1,6—2,4 кг), зате кожна курка може знести 200—270 і більше яєць на рік. Від курей м’ясо-яєчних порід (наприклад, загорської, первомайської) дістають і м’ясо, і яйця. Кури м’ясних порід несуть небагато яєць, але ростуть великі (наприклад, плімутроки мають масу 4 кг і більше) і швидко (курчата деяких порід за два місяці набирають понад 1,6 кг).
Людина приручила дику качку-крижня близько 3000 років тому. Качині яйця не дуже смачні, через те розводять переважно м’ясні породи свійських качок (наприклад, московську, українську, пекінську). Двомісячні каченята цих порід досягають маси 2,6 кг та більше. Особливо вигідно розводити качок на ставках, де вирощують коропів: качиний послід удобрює водойму, завдяки чому посилено розмножуються різноманітні безхребетні тварини — корм для риб.
Ще задовго до плавання Колумба мексіканські індіанці приручили великих птахів з ряду куриних. У XVI ст. їх завезли в Європу, де назвали індиками. Тепер їх розводять заради смачного, ніжного м’яса. Індик — найбільший свійський птах, маса якого досягає 16 кг. Від однієї індички м’ясної породи (наприклад, північнокавказької, московської білої, бронзової) можна одержати 40—60 індичат, які в три-чотиримісячному віці дадуть 160—200 кг м’яса.
Промислове птахівництво. Щоб безперебійно забезпечувати населення м’ясом свійських птахів, діють потужні птахофабрики. На них звичайно розводять курей. Одні птахофабрики спеціалізуються головним чином на виробництві курячих яєць, інші — курячого м’яса. На кожній птахофабриці утримують стадо для розплоду, є цех інкубації (виведення курчат), промислове стадо курей-несучок, а на фабриках виробництва м’яса — цех відгодівлі молодняка. Діють цехи обробки яєць і м’ясної птиці, а також відходів виробництва.
Курей на птахофабриці утримують в обладнаних приміщеннях, де автоматично регулюються температура, вологість, склад повітря, тривалість дня і ночі. Узимку завдяки штучному освітленню збільшується світловий день, що стимулює курей нести яйця. Птахи сидять у спеціальних клітках із сітчастою підлогою та стінками. Годівниці й напувалки стоять поза клітками, у жолобах. Птахи беруть корм, просовуючи голови крізь вічка сітчастої стінки, тому їжа не засмічується.
Птахів годують так званими комбікормами (комбінованими кормами) — поживною й повноцінною їжею. їх виготовляють з різноманітного кормового зерна, відходів млинарського виробництва, картоплі, коренеплодів та інших продуктів, а також потрібних для росту й розвитку організму вітамінів, мінеральних солей та деяких речовин, що сприяють кращому засвоєнню їжі.
Пташенята виводяться в спеціальних автоматизованих апаратах — інкубаторах. Як правило, інкубатор має дві камери. Спочатку лотки з яйцями ставлять у першу, велику камеру. Тут підтримують потрібну для розвитку ембріонів температуру й вологість. Автомати кожні дві години перевертають яйця, щоб не присохли в них зародки до оболонки. За день-два до кінця інкубації лотки з яйцями переносять у другу, вивідну камеру, де є всі умови для вилуплювання пташенят. У великий інкубатор одночасно можна закласти до 50 000 яєць.