Час висівання і глибина загортання насіння

0

Автор: admin | Розділ: Насінина | 26-07-2010

Час висівання визначають, враховуючи умови, потрібні для проростання насіння.

Досліди, про які розказано в проростанні насіння, показали, що для пророс­тання насіння потрібні вода, повітря і тепло. Усе це буде, якщо насіння своєчасно висіяти. Рано навесні в грунті збирається багато дощової й талої води, але грунт ще не встиг прогрітися. Чи всіх рослин насіння можна висівати в холодний грунт? Вияв­ляється, ні. Рано навесні висівають насіння тільки холодостій­ких рослин (пшениці, льону, вівса, ячменю, гороху). Насіння цих рослин проростає при низькій температурі й великій кількості вологи.

Насіння рослин, більш вимогливих до тепла, доводиться висівати, коли грунт достатньо прогріється.

Проте з висіванням насіння теплолюбних рослин (кукурудза, квасоля, огірки, гарбузи, дині, помідори), запізнюватися також не можна. З кожним днем сонце пригріває все сильніше, і грунт дедалі більше висихає. Тому через запізнення з висіванням насіння цих рослин знижується врожай. Недарма кажуть, що «весняний день рік годує». Враховуючи це, насіння тепло­любних рослин треба висівати якомога швидше, як тільки грунт нагріється до 10—12 °С. Пізніше насіння потрапить у теплий, але сухий грунт і проростатиме повільно, що знизить урожай.

Можна посіяти насіння своєчасно, але загорнути його в грунт на недостатню глибину. Тоді воно висохне під гарячим промін­ним весняного сонця. А якщо насіння загорнути занадто глибоко в грунт, сходи будуть погані. На великій глибині проросткам не вистачає повітря; молодим пагонам важко пробитися на поверхню. Тому висівати насіння треба не тільки в певні строки, а й на певну глибину.

Глибина загортання насіння залежить від його розміру і влас­тивостей грунту. Чим крупніше насіння, тим глибше його висі­вають. У крупному насінні досить поживних речовин, і проростки не гинуть, пробиваючись з великої глибини протягом тривалого часу.

Практикою встановлено, що дрібне насіння ріпи, цибулі треба сіяти на глибину 1—2 см, а насіння середнього розміру, на­приклад редиски, огірків,— на глибину 2—4 см. Крупне насін­ня квасолі, гороху, бобів висівають на глибину 4—5 см. Якщо крупне насіння висіяти на меншу глибину, йому не вистачить вологи.

На глибину загортання насіння впливають і властивості грун­ту. У піщані грунти насіння висівають трохи глибше, ніж у глинисті. У верхніх шарах піщаного грунту дуже мало вологи. Тому насінню, висіяному в такий грунт неглибоко, не вистачати­ме вологи. Повітря в піщаному грунті проникає на більшу глибину, і волога краще зберігається в глибших шарах.

Глинистий грунт щільніший і важчий. Навіть зовсім близько під поверхні в ньому мало повітря, а вологи досить і в верхніх шарах. Через це на глинистому грунті не рекомендується висі­вши насіння надто глибоко.

Суворе додержання строків і правил проведення посівних робіт має велике значення для підвищення врожайності вирощуваних рослин.

Живлення і ріст проростків

0

Автор: admin | Розділ: Насінина | 26-07-2010

Покуштуйте спочатку непророслі, а потім пророслі зернівки ячменю, пшениці або жита. Ви переконаєтесь, що проросле насін­ин солодкувате. Чому? Під час проростання насіння крохмаль в ендоспермі під дією особливих речовин перетворюється в цукор, її кий розчиняється у воді й у вигляді розчину надходить до зародка.

Клітини корінця, стебельця і брунечки зародка, живлячись, діляться, ростуть і перетворюються в проросток.

Чому для висівання беруть добірне насіння?

Попробуйте відрізати сім’ядолі в проростків квасолі або го­роху. Ви переконаєтесь, що без сім’ядоль проросток не росте. Адже в сім’ядолях містяться поживні речовини, без яких про­росток не зможе жити. Якщо відрізати одну сім’ядолю, в про­ростка лишиться тільки половина всього запасу поживних речовин, і через недостатнє живлення він буде кволим і слабким.

Якщо видалити ендосперм з насіння однодольної або дво­дольної рослини, проросток також загине. Втративши ендосперм, піп лишиться без поживних речовин, які містяться в клітинах ендосперму.

На початку розвитку зародок живиться запасами речовин, які відкладені в клітинах ендосперму або самого зародка. Чим більший запас поживних речовин у насінині, тим сильніший проросток, що розвивається з неї. Проросток використовує за­пасні поживні речовини під час росту. Зернівка викопаного з грунту 3—4-тижневого проростка схожа на маленький порожній мішечок, бо всі поживні речовини з ендосперму вже використано. Тому для висівання треба брати добірне насіння.

Зародок росте і перетворюється в проросток внаслідок поділу і росту його клітин. Коли проростає насінина, спочатку з’являє­ться корінець. У своєму розвитку він випереджає інші органи зародка і швидко закріплюється в грунті. За коренями про­ростка можна визначити, однодольна чи дводольна рослина розвивається з насінини. У проростків однодольних рослин зви­чайно розвивається кілька коренів. Проростки дводольних рослин мають один корінь, який потім починає розгалужуватися.

Дихання насіння

0

Автор: admin | Розділ: Насінина | 23-07-2010

Людині й тваринам для дихання потрібен кисень. Кисень підтримує горіння. Запалена скалка добре горить, бо в повітрі є кисень. Але якщо в пляшку видихнути повітря й опустити в неї запалену скалку, то вона погасне. Це відбувається тому, що під час дихання виділяється вуглекислий газ, який не підтримує горіння.

Ви вже знаєте, що для проростання насіння потрібне повітря. А чи дихає насіння? Чи потрібен йому кисень для дихання? Який газ виділяється, коли дихає насіння? Щоб відповісти на ці запитання, поставимо дослід.

Візьмемо дві пляшки з безбарвного прозорого скла. В одну з них покладемо 30 сухих непророслих зернівок пшениці, вівса, насіння гороху або інших рослин, а в другу — таку саму кількість пророслого насіння тих самих рослин. Обидві пляшки щільно закоркуємо й поставимо темне тепле місце. Наступного дня перевіримо, чи змінився склад повітря в пляшках з насінням.

Опустимо в пляшку з сухим насінням тонку запалену свічку, прикріплену до дротини. Свічка продовжує горіти, бо в пляшці з сухим насінням повітря майже не змінилося: непроросле насіння дихає дуже слабо, і тому запас кисню в пляшці зберігся майже повністю.

Тепер відкриємо пляшку з пророслим насінням і опустимо — свічку до дна. Свічка погасне, бо насіння, проростаючи, використало для дихання кисень з повітря, що було в пляшці, і виділило багато вуглекислого газу.

Дослід показує, що насіння, проростаючи, вбирає кисень і виділяє вуглекислий газ, тобто дихає. Це природно, бо рослини — живі організми.

Насіння дихає вдень і вночі. У процесі дихання виділяється тепло. Якщо в банку з пророслим насінням, добре закриту з усіх боків ватою або повстю, опустити термометр, виявимо підвищення температури.

Тепло, яке виділяється під час дихання насіння, нагріває його. Особливо багато тепла виділяється від дихання, коли на¬сіння проростає. Сире проросле насіння дихає енергійніше, ніж сухе непроросле. Зсипане товстим шаром сире насіння проростає, швидко зігрівається. Зародки в такого насіння гинуть. Насіння втрачає схожість. Щоб запобігти цьому, насіння збирають тільки : сухим і зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Доступ повітря до насіння повинен бути постійний. Це необхідно для сухого насіння, хоч дихає воно слабше, ніж насіння, яке проростає. Такі умови для зберігання насіння створюються в сучасних зерносховищах (елеваторах).

Проростання насіння

1

Автор: admin | Розділ: Насінина | 23-07-2010

Прорости й дати початок новій рослині здатне тільки на­сіння з живим зародком. Зародок може загинути від ураження шкідливими комахами або цвілевими грибами, від пересихання під час зберігання та з інших причин. Іноді зародки в насінні гинуть і від надто довгого його зберігання. Насіння з загиблими зародками втрачає схожість, тобто не може проростати.

Перед проростанням насіння бубнявіє від води, що проникає в нього. Бубнявіє як схоже, так і несхоже насіння. Набубня­віле несхоже насіння загниває, а схоже — проростає. Наприклад, коли проростає насінина, квасолі, розривається шкірочка і з’являється молодий корінь, який розвивається із зародкового ко­рінця. Він швидко росте й закріплюється в грунті. Потім починає рости зародкове стебельце, яке виносить на поверхню грунту сім’ядолі й брунечку. З неї розвивається надземне стебло квасолі з листками. У гороху та деяких інших рослин сім’ядолі залишаються в грунті. Надземний пагін розвивається з брунечки за­родка.

Насіння довго може лежати в паперових пакетах, у мішках з тканини, у зерносховищах, не проростаючи. А коли насіння потрапить у грунт або коли його помістити в тарілку з вологою ганчірочкою чи промокальним папером, воно швидко набубнявіє й проросте. У цьому ви переконалися, спостерігаючи за проро­станням насіння. Які ж умови потрібні для розвитку за­родка?

Щоб відповісти на це запитання, поставте досліди.

Візьміть дві склянки або дві невеликі скляні банки. У кожну склянку помістіть однакову кількість крупного схожого насіння огірків, зернівок вівса, жита або пшениці. У першій склянці насіння залиште сухим, у другій — трохи змочіть, наливши на дно склянки небагато води. Обидві склянки накрийте склом і поставте в тепле місце. Через 3—4 дні в склянці, де була вода, насіння проросте. У банці без води насіння не зміниться.

Вода необхідна для проростання насіння, бо зародок може вбирати тільки розчинені поживні речовини. Для проростання насіння різних рослин потрібна неоднакова кількість води. На­приклад, насіння гороху вбирає води в 1,5 раза більше від своєї маси. Тому насіння гороху і деяких овочевих рослин перед висіванням намочують. Зернівкам кукурудзи потрібно води в 3 рази менше від їхньої маси, а зернівкам такого посухостій­кого злака, як просо,— чверть маси насіння, яке висівають.

Для проведення другого досліду знову візьмемо дві склянки. У кожну з них насиплемо трохи зернівок жита або пшениці. Першу склянку до країв наповнимо водою. В другу склянку наллємо води стільки, щоб лише змочити зернівки. Склянки накриємо склом і поставимо в тепле місце. Через 3—4 дні в склянці, де було трохи води, насіння проросте. У другій склян­ці, наповненій водою, насіння набубнявіє, але не проросте, а заги­не. Тут вода витіснила із склянки повітря, яке необхідне насінню для дихання.

Насінню різних рослин потрібна неоднакова кількість по­вітря. Насіння рису й тимофіївки проростає навіть під водою при дуже малій кількості повітря, розчиненого в ній. Насіння більшості квіткових рослин потребує багато повітря і під водою не проростає.

Тепер візьмемо дві склянки з насінням тих самих рослин, що й у першому досліді. На дно кожної склянки наллємо трохи води, щоб насіння могло прорости. Склянки накриємо склом. Одну склянку поставимо в тепле місце, другу — на холод, на­приклад у холодильник, у холодний погріб або закопаємо в сніг. Коли насіння, що в теплому місці, проросте, порівняємо йогоз насінням, виставленим на холод. Ми побачимо, що на холоді насіння не проросло.

Для проростання насіння тепло необхідне так само, як вода і повітря. Якщо насінню досить води і повітря, але не вистачає тепла, воно не проросте і кінець кінцем загине. Правда, насіння деяких рослин, наприклад жита, може проростати вже при одному градусі тепла. Насіння більшості рослин проростає тільки при температурі 10—15 °С і вище.

Отже, для проростання насіння потрібні вода, повітря і тепло.

Вміст води та інших мінеральних речовин у насінні

0

Автор: admin | Розділ: Насінина | 22-07-2010

Які речовини, крім органічних, є в насінні? Відповісти на це запитання допоможе простий дослід.

Покладіть у пробірку сухі зернівки пшениці або насіння іншої рослини й підігрійте їх на слабкому вогні. На стінках пробірки незабаром з’являться краплі води, бо вода, яка міститься в насінні, від нагрівання випаровується. Утворена пара, доторкаю­чись до холодних стінок пробірки, охолоджується й осідає на склі краплями води.

Продовжуйте нагрівати. Насіння обвуглиться, і в пробірці з’явиться димок. Це згоряють органічні речовини насіння: крохмаль, білок і жири. Після згоряння органічних речовин лишається зола. Вона складається з мінеральних речовин, які не згоряють.

Отже, до складу насіння входять органічні речовини, мінеральні речовини і вода. У насінні різних рослин містяться неодна­кові кількості води, органічних і мінеральних речовин.

У зернівках пшениці води в два рази більше, ніж у насінні соняшника. Органічних речовин у насінні соняшника більше, ніж у зернівках пшениці. Органічних речовин у насінні всіх рослин значно більше, ніж води й мінеральних речовин.

Запасні органічні речовини в насінні

0

Автор: admin | Розділ: Насінина | 22-07-2010

Які запасні поживні речовини є в клітинах ендосперму або зародка? Відомо, що з розмелених зерен пшениці виходить борошно. Це в основному подрібнений ендосперм. Візьмемо трохи пшеничного борошна, зробимо з нього тісто, загорнемо його в марлю і промиємо в склянці з водою. Вода стане каламутною від того, що з тіста вимивається якась речовина. Невдовзі на марлі лишиться тягуча клейка маса — клейковина, або рослин­ний білок.

Добавимо в склянку з каламутною водою 2—3 краплі розчину йоду. Вміст склянки забарвиться в синій колір. Відомо, що крохмаль синіє від дії на нього йодом. Отже, у воді є крохмаль. Забарвлений крохмаль поступово осяде на дно склянки.

Якщо нагріти до кипіння каламутну від промивання тіста воду, то в пробірці утвориться клейстер. Це також підтверджує, що в пшеничному борошні, крім клейковини, міститься крох­маль. У мікроскоп дрібні зернятка крохмалю добре видно в клітинах ендосперму пшениці.

У пшеничному борошні є також трохи жирую Але особливо багате на жир насіння соняшника, бавовнику та ряду інших рослин. Це легко виявити, роздавивши насінини цих рослин на чистому папері — на ньому з’являться жирні плями.

Білок, крохмаль і жири — це органічні речовини, що є в насінні всіх рослин. Але в різних рослин їх вміст неоднаковий. У зернівках пшениці багато крохмалю, значно менше білка і зовсім мало жиру. У насінні квасолі багато білка і менше крохма­лю. У насінні соняшника багато жиру.

Людина вирощує рослини заради органічних речовин. Щоб дістати борошно і крупи, в яких містяться крохмаль і білок, вирощують не тільки пшеницю, а й жито, ячмінь, кукурудзу, овес, просо, рис, гречку. Горох, боби, сою, квасолю, сочевицю висівають, щоб мати продукти, багаті на білок. Соняшник, бавов­ник, льон, коноплі, арахіс, сою та інші олійні культури виро­щують заради добування рослинних жирів.

Будова насіння однодольних рослин

0

Автор: admin | Розділ: Насінина | 22-07-2010

Насіння хлібних злаків (пшениці, жита, кукурудзи) має іншу будову. Розглянемо сухий однонасінний плід пшениці — зернівку. Довгаста зернівка пшениці зовні покрита золотисто-жов­тим шкірястим оплоднем, який так щільно зрісся з насінною шкіркою, що відокремити його неможливо.

Якщо розрізати зернівку пшениці вздовж, то на зрізі видно, що більшу частину зернівки становить борошнистий ендосперм, у клітинах якого містяться поживні речовини.

Зародок пшениці маленький, розглянути його можна тільки під лупою. Він має корінець, стебельце і брунечку. Але сім’ядоля в нього одна. Вона не має запасу поживних речовин, щільно прилягає до ендосперму й схожа на тонку пластинку. Коли насіння проростає, поживні речовини з клітин ендосперму надходять до зародка через сім’ядолю. Рослини, зародки яких мають одну сім’ядолю, називають однодольними.

Насіння інших однодольних рослин, наприклад цибулі, конвалії, також має ендосперм, але він оточує зародок, а не прилягає до нього з одного боку, як у пшениці та інших злаків.

Отже, насіння має насінну шкірку й зародок. У дводольних рослин зародок має дві сім’ядолі, а запасні поживні речовини звичайно містяться або в самому зародку, або в ендоспермі. Зародок однодольних має тільки одну сім’ядолю, а поживні речовини містяться, як правило, в ендоспермі.

Будова насіння дводольних рослин

0

Автор: admin | Розділ: Насінина | 22-07-2010

Ознайомлення з життям рослин почнемо з вивчення будови насіння та його проростання. У квасолі насіння крупне. Один з боків насінини опуклий, другий — увігнутий.

Зовні насінина покрита блискучою гладенькою насінною шкіркою. Вона захищає насінину від надмірного висихання і пошкоджень.

Шкірка може мати різне забарвлення. На ввігнутому боці насінини видно рубчик — слід від насінної ніжки, якою насінина з’єднувалася з оплоднем.

Якщо взяти набубнявілу в воді насінину квасолі й зняти з неї шкірку, під насінною шкіркою побачимо зародок. Він складається з двох сім’ядоль і розміщених між ними корінця, стебельця й брунечки.

Добре розглянути їх можна тільки крізь лупу. Крупні й товсті сім’ядолі мають запас поживних речовин.

Будова насіння гороху та інших бобових рослин така сама. Але, наприклад, у дикої редьки і грициків запас поживних речовин міститься не тільки в сім’ядолях, а й в інших частинах зародка: у корінці й стеблі нижче від сім’ядоль, а брунечка ще не розвинута.

Квіткові рослини, зародки яких мають дві сім’ядолі, нази­вають дводольними, наприклад: дуб, яблуня, морква, айстра, гар­буз, соняшник, жовтець, мак та інші рослини.

Проте не в усіх дводольних насіння має таку будову, як у квасолі або в, грициків. У жовтецю і фіалки триколірної невеликий зародок оточений ендоспермом — особливими клітинами, у яких міститься запас поживних речовин.

Тому насінна шкірка, яка також складається з клітин, покриває не зародок, а ендосперм.