Біологія » Архив сайта » Качкодзьоб

Качкодзьоб

0

Автор: admin | Розділ: Загальне ознайомлення з квітковими рослинами | 12-03-2011

КАЧКОДЗЬОБ — єдиний відомий представ­ник другої родини із ряду Однопрохідні. Ми зобов’язані Беннетові — старшому першим гарним описом цієї справді чудової істоти, яка тривалий час після того, як було її відкрито, дивувала як дослідників, так і людей невчених. Зовнішній вигляд і спосіб життя цієї тварини виявилися на­стільки дивними, що Беннет поїхав до Австралії з єдиною метою — по­бачити її. До того часу до Європи доходили про неї лише непевні відо­мості. Знали тільки, що качкодзьоб живе у воді і є предметом ревного полювання тубільців.

Качкодзьоб дещо більший за єхидну, довжина його — близько 60 см, із яких близько 14 см припадає на хвіст. Самець значно більший за самку. Приплюснуте тіло схоже дещо на тіло бобра або видри. Кінцівки дуже короткі, всі лапи п’ятипалі і забезпечені плавальною перетинкою. На пе­редніх кінцівках, яким властива найбільша м’язова сила і які служать як для плавання, так і для риття, плавальна перетинка продовжується дещо далі за кігті; вона дуже гнучка, розтяжна і відсувається назад, коли тва­рина риє. Усі пальці дуже сильні, тупі та чудово пристосовані дія риття. Два середніх довші за решту. Короткі задні кінцівки вивернуті назад і нагадують задні кінцівки тюленя; вони діють головним чином у напрям­ку назад і назовні. Перший палець їх дуже короткий; усі кігті заломлені назад, вони довші та гостріші, ніж на передніх кінцівках, але плавальна перетинка сполучає лише основи пальців. У самця дещо вище за пальці є обернута всередину, загострена і рухома шпора, яка може досить помітно повертатися. Хвіст плоский, широкий і різко всічений на кінці, де зна­ходиться довге волосся. Голова досить плоска, маленька і різко відрізня­ється своїм широким качиним дзьобом від інших ссавців. Обидві щелепи витягнуті та суцільно вкриті роговою шкірою, яка продовжується назад у вигляді своєрідної облямівки. Щелепи мають у дорослої тварини лише по чотири рогових зуби. Передні зуби довгі, вузькі та гострі, тоді як задні, кутні, — широкі та плоскі. Замість цих рогових зубів молодий качкодзьоб, який не досяг третини або половини розмірів дорослої тварини, має вісім справжніх зубів, що схожі на плоскі, неправильно закруглені блюдця і мають на краю великі та дрібні горбики. Ці лише недавно відкриті справ­жні зуби нагадують зуби дрібних ссавців юрського періоду. Після того, як вони абсолютно зітруться і випадуть, їх замінюють вищеописані утво­рення, що складаються з ороговілої слизової оболонки порожнини рота. Ніздрі розташовані на верхній частині дзьоба в кінцевому його відділі, а маленькі очі — високо на голові; вушні отвори, які можуть закриватися, розташовані близько від зовнішнього куточка ока. Складка, що тягнеться у вигляді облямівки над передньою частиною голови і над горлом, за­хищає хутро під час відшукування поживи від мулу та очі від землі під час риття. Язик м’язистий, але утиканий роговими зубцями і товщає до-заду у вигляді своєрідної гулі, яка абсолютно замикає рот. Таким чином, дзьоб служить чудовим ситом, яке дозволяє тварині досліджувати воду, відділяти їстівне від неїстівного і зберігати їстівне в об’ємистих защічних мішках, які тягнуться з боків голови, щоб потім, не кваплячись, пере­жувати їжу.

Хутро качкодзьоба складається з густого, грубого волосся ості темно-бурого кольору із сріблясто-білим відтінком; під ним лежить дуже м’який сіруватий підшерсток, схожий на підшерсток тюленя і морського бобра. На горлі, грудях і нижньому боці тіла хутро набагато тонше і шовковисті­ше. Загальний колір ості рудий або чорно-бурий, на нижньому боці бруд­ний, сірувато-білий, на підборідді, біля основи кінцівок, на задній части­ні черева і біля відхідникового отвору часто матовий, каштаново-бурий; вузьке кільце навколо ока біле або жовтувате. Верхній бік забарвлений то світліше, то темніше. Кінцівки рудувато-бурі; дзьоб зверху чорного ко­льору, знизу жовтого і чорного. Молоді тварини відрізняються від старих красивим, тонким, сріблясто-білим волоссям на нижньому боці хвоста і над самими лапами. Хутро, особливо мокре, видає своєрідний рибний за­пах, спричинений, імовірно, маслянистим виділенням.

Качкодзьобів можна побачити в річках Австралії повсякчас, але най­частіше у весняні та літні місяці.

Вони сутінкові тварини, хоча залишають на ненадовго свої притулки вдень, вирушаючи по поживу. Якщо вода дуже чиста, то можна стежи­ти очима за рухами качкодзьоба, який то пірнає, то знову з’являється на поверхні. Качкодзьоб рідко залишається на поверхні довше за 1 або хвилини, потім пірнає і знову з’являється на невеликій відстані. За спостереженнями Беннета за качкодзьобами, яких утримують у неволі, ця тварина охоче живе біля берега над самим мулом і повзає між корінням і листям водяних рослин, які служать головним місцеперебуванням комах. Поживу, яку качкодзьоб при цьому збирає (переважно дрібних водяних комах і молюсків) він ховає спочатку в защічні мішки, а потім з’їдає на спочинку.

«Я звелів, — говорить Беннет, — розрити одне житло, незважаючи на всі відмови ледачого тубільця, який напевне не міг зрозуміти, наві­що я хочу мати качкодзьобів, коли маю вдосталь биків і овець. Вхід або поріг житла були широкі порівняно з наступною ділянкою нори; остання ставала дедалі вужчою у міру того, як ми просувалися далі вперед, поки нарешті хід не звузився до товщини тварини. Ми про­стежили його на відстані 3 м. Раптом із землі з’явилася голова качко­дзьоба, ніби його щойно розбудили і він спустився подивитися, чого нам треба. Проте, мабуть, він зрозумів, що наша галаслива робота не хилиться на його добро, оскільки він поспішно обернувся назад. Але коли він обернувся задом, його схопили за задню ногу і витягли з нори. Він, здавалося, був дуже стривожений і здивований цим; принаймні від страху, звичайно, він негайно випустив свої з дуже неприємним запахом екскременти, не можна сказати, що па наше задоволення. Тварина не видавала жодного звуку і не намагалася за­хищатися, але, прагнучи втекти, трохи подряпала задніми ногами мою руку. її маленькі світлі очі блищали; вушні отвори то розширялися, то звужувалися, ніби вона хотіла вловити кожний звук; серце її дуже билося від страху. Через декілька хвилин качкодзьоб, мабуть, підко­рився своїй долі, хоча час від часу намагався ще втекти. Я не зважився схопити його за шкуру; хутро такс пухке, що здається, ніби твари­на укладена в товстий хутряний мішок. Ми посадили спійману нами дорослу самку в бочку, наповнену травою, річковим мулом, водою тощо. Вона шкреблася всюди, прагнучи втекти, але побачивши, що всі зусилля її марні, заспокоїлася, згорнулася і, мабуть, заснула. Уночі вона була дуже неспокійна і знову шкреблася передніми лапами, ніби бажаючи вирити собі нору. Вранці я побачив, що вона міцно спить; при цьому вона підібгала під себе хвіст, підігнула голову і дзьоб під груди та згорнулася клубком. Коли я порушив її дрімоту, вона за­бурчала, майже як щеня, але тихіше і, мабуть, милозвучніше. Цілий день вона була майже спокійною, уночі ж знову намагалася втекти і видавала тривале бурчання. Усі сусіди-європейці, які так часто бачили цю тварину мертвою, були раді, що їм нарешті трапилася нагода спо­стерігати її живою; я гадаю, що це взагалі був перший випадок, коли європеєць упіймав живого качкодзьоба і дослідив його житло».

Качкодзьоб кладе декілька яєць із м’якою шкаралупою, в яких зарод­ки, за відкриттям Кальдуелля, перебувають на тій самій стадії розвитку, як у курячому яйці після 36 годин насиджування. Насиджування яєць відбувається в гнізді. Дитинчата, що виходять із яєць, малі, голі, сліпі та безпорадні, як у єхидни і сумчастих. їхні дзьоби короткі. В описаному вище гнізді Беннет — молодший знайшов дві молоді тварини, яким було, ймовірно, близько одного місяця. Вони лежали, згорнувшись клубком, і прикривали хвостом притиснутий до черева або спини дзьоб, а передньою ногою — хвіст. Дитинчата були завдовжки 5 см, круглі та добре вгодовані, сірого кольору, голі та блищали, як оксамит; їхні очі були ще не цілком розплющені. Маленькі тварини відпочивали найохочіше на спині і клали дзьоб на одну з передніх кінцівок, витягаючи другу. Якщо їх турбували, то вони сичали або пищали.

Ваш відгук