Метелики

0

Автор: admin | Розділ: Тип членистоногі | 09-04-2011

ЛУСКОКРИЛІ, або метелики, ряд Lepidoptera. Метелики схожі на перетинчастокрилих тим, що у них три членики грудей зрослися між со­бою і різко відділяються від черевця; на голові завжди добре розвинені вусики; тіло подовжене; є чотири крила, за допомогою яких метелики добре літають. Схожість із перетинчастокрилими полягає ще в тому, що метелики також живляться соком квітів і у них помічаються три різко відмежовані стадії розвитку. Рот метелика пристосований до смоктання, нижня щелепа у них дуже витягнута і заломлена в жолобок, що разом із жолобком другої щелепи становить смоктальний хоботок. Щелепні щу­пальця є майже у всіх, але рідко досягають значної довжини. Передня пара крил розвинена більше від задніх, і як ті, так і другі мають скелет із хітинових жилок. Зовні ці крильця в більшості випадків яскраво забарв­лені, що залежить від різнокольорового пилку, яким вони всипані зверху. Правильніше було б сказати, що це не пилок, а луски, які прикріплюють­ся до шкірки тонкими щетинами. У жарких країнах є метелики, в яких на крилах зовсім немає лусок. Намагалися перекладати на папір луски метеликових крил, і з цих дослідів виявилося, що внутрішній бік лусок має такі ж барви, як і зовнішній.

У деяких метеликів на задніх крилах є тверді рогові щетини, загнуті гачком; за допомогою цих гачків крила зчіплюються між собою. Голова метеликів зазвичай кругла, обросла густими волосками або вкрита лусками; на ній розташовані великі опуклі складні очі; що ж до простих, то їх не буває більше двох. Вусики бувають або у вигляді щетин, або довгі, як ниточки. У самців вони зазвичай розвинені краще; і взагалі забарвлення у самців яскравіше, ніж у самок. На грудях у метеликів також ростуть численні волоски, або щетини, іноді на середині спини утворюється чубок; черевце ніколи не з’єднується з грудьми стебельцем; у самок воно взагалі товще і забезпечене довгим яйцекладом; у самців натомість на кінці черевця часто буває чубок. Ноги в метеликів розвинені порівняно слабко і легко відламуються; на них також помічається волосяний покрив.

Личинки метеликів, названі гусеницями, мають голову, а тулуб їхній складається з дванадцяти члеників, на трьох передніх розташовані справжні ноги, а на кінці є несправжні ноги. Шкіра гусениць часто буває гола, іноді поросла волоссям, або рідким, або густим і довгим; у деяких випадках волоски ці розташовані пасмами. Спосіб життя гусениць різ­нономанітний; іноді вони трапляються поодинці, або ж збираються цілим товариством у спільній павутині, або ж цілими масами повзуть на листя дерева. Коли гусениця сидить на листі, то завжди розташовується так, щоб край листка знаходився у неї між передніми ногами; об’їдання лист­ка відбувається від краю, чим справжні гусениці завжди відрізняються від усіх інших личинок жуків або перетинчастокрилих, які вигризають лист­ки з середини. Для відпочинку гусениці розташовуються або на самому листку, або на сусідній гілочці, іноді ж з’єднують разом кілька листків і закручують їх у трубку. Нарешті, є така гусінь, яка ховається у розколи­нах дерев або всередині порожнистих стебел. Згадаємо ще про гусінь, яка плаває у воді.

У волосках гусениць міститься мурашина кислота, але в дуже незна­чній кількості. Лялечки метеликів зазвичай бувають захищені щільним хітиновим покривом.

Ваш відгук