Нарвал

0

Автор: admin | Розділ: Тип хордові | 28-04-2011

НАРВАЛ, або єдиноріг, належить до родини Нар­валові. Його виділяють в окремий рід. Зубна система його характеризуєть­ся двома різцями, з яких один, частіше лівий, розвивається у величезний бивень, 2—3 метри завдовжки; бивні ці стирчать із щелепи горизонтально, досить тонкі, всередині порожні і закручені гвинтоподібно справа наліво. У самок ці бивні розвиваються тільки як виняток і бувають набагато мен­ші. Циліндрична, спереду заокруглена голова складає сьому частину ви­довженого веретеноподібного тіла; дуже коротка, широка і товста морда з правого боку дещо скошена, не відділяється від плоского лоба і спереду зрізана майже прямовисно. Очі сидять досить далеко по боках голови, трохи вище за рот, а дуже маленькі вуха розташовані за ними на відстані 15 см. Півмісяцеве дихало знаходиться на середині лоба, між очима. Від дихала йде коротка загальна трубка до двох повітряних мішків, які знахо­дяться під ніздрями. Мішки ці з’єднуються з дихальним горлом і можуть бути зверху закриті клапанами. Справжнього спинного плавця немає, і він позначений тільки складкою шкіри. Ласти короткі, спереду товщі, ніж ззаду; дуже великий хвостовий плавець розділений на дві лопаті і ззаду має посередині глибоку вирізку. Забарвлення глянсуватої, м’якої, окса­митової шкіри досить різноманітне, залежно від віку і статі. У самців на білому або жовтувато-білому тлі помітні численні, неправильної форми, але переважно подовжені, досить великі темно-бурі плями, які густіше сидять на спині, а на животі їх небагато, на голові ж ці плями майже зли­ваються. У самок плями менші, але сидять густіше, ніж у самців; молоді тварини набагато темніші за старих. Трапляються іноді єдинороги зовсім білі, жовтувато-білі і сірувато-білі без плям. Довжина тіла тварини дося­гає до 6 м, але частіше буває 4—5 м, ласт завдовжки 30—40 см, ширина хвостового плавця 1—1,3 м.

Єдиноріг — житель північних морів і найчастіше його можна поба­чити між 70 і 80° північної широти. Він поширений в Девісовій протоці і Баффіновій затоці, у Льодовитому океані між Гренландією і Ісландією, біля Нової Землі і біля північних берегів Сибіру. Його рідко можна поба­чити південніше Полярного кола. На батьківщині стада його численні.

Коли льоди потроху затягують поверхню води і, таким чином, змен­шують простір, де вони можуть ловити здобич, то нарвали, переважно разом з білухами, збираються в тих місцях, які не замерзають навіть у найлютіші морози. За описами мореплавців, ця китоподібна тварина — рухливе і веселе створіння, яке привертає погляди спостерігачів швидкіс­тю своїх рухів і частою появою на поверхні води і пірнанням.

Живляться єдинороги рибою, голими молюсками і голотуріями. Ско­ресбі знаходив у їхньому шлунку камбал, які були в три рази ширші за їхню глотку, і дивувався, як тварина може своїм беззубим ротом утримати таку велику здобич і проковтнути її. Ймовірно, єдиноріг ловить свою здо­бич на ходу і так стискає її своєю пащею, що виявляється можливим її проковтнути; тюлені, що живуть у неволі, також мають звичай згортати камбалу так, як куховарки згортають млинці в трубочку.

Різні небезпеки і вороги загрожують життю єдинорога. Зима настає в полярних морях іноді дуже рано і раптово вкриває крижаним покривом поверхню води, що надзвичайно утруднює життя всім морським твари­нам, що дихають атмосферним повітрям. Єдинорогу докучають малень­кі паразити, на нього нападають і великі вороги. Невеликі червоподібні паразити у значній кількості є не тільки в нутрощах, але і в порожнині рота, за піднебінням; вони жадібно впинаються в шкіру, спричиняють запалення і утруднюють єдинорогу споживання їжі. Нарешті, і людина їх переслідує. Цим полюванням, утім, займаються більше північні народи. М’ясо і жир однаково високо цінуються.

Колись за бивні єдинорога платили надзвичайно великі гроші.

Ваш відгук