Нільгау

0

Автор: admin | Розділ: Тип хордові | 30-04-2011

НІЛЬГАУ, або бик блакитний, належить до ро­дини Порожнисторогі. Голова, шия і ноги у нього короткі, решта тіла як у інших биків. Тулуб досить короткий і товстий, у холці він вищий, а в гру­дях ширший і міцніший, ніж ззаду. На холці знаходиться невеликий горб.

Конічні роги, що стоять вертикально, загнуті майже напівмісяцем; вони товсті біля своєї основи, спереду злегка ребристі і досягають 20—25 см завдовжки. У самок роги значно менші, а іноді їх навіть немає. Ноги ви­сокі і відносно товсті, з великими широкими копитами і притупленими, сплюснутими шпорками. Хвіст спускається до п’ят; вгорі він вкритий коротким, а з боків і на кінці довгим волоссям. У самки дві пари сосків. Тіло вкрито короткою, дещо жорсткою шерстю, що гладко прилягає до тіла. Загальний колір шерсті темний буро-сірий з легким блакитним від­ливом. Старі самки мають чалий відтінок, що наближається до сіро-буро­го кольору оленів. Дорослі самці досягають завдовжки 2,4—2,6 м, з яких 45—50 см припадає на хвіст, висота в холці — 1,3—1,4 м.

Батьківщиною нільгау є Ост-Індія, від підніжжя Гімалайських гір до Майсура. Нільгау не подобаються гористі місцевості, але все-таки, якщо вони вкриті негустими лісами, він живе там. Звичайно нільгау тримається стадами з 6—20 голів, самотні старі самці ходять окремими групами. Па­суться вони частіше вранці і ввечері, а в жаркі години дня відпочивають.

Коли настає час спаровування, між самцями відбуваються жорстокі бійки. Нільгау — смілива тварина, іноді, переслідуваний мисливцем, він повертається і хоробро нападає на нього. В неволі вони стають досить ручними. В рухах цієї антилопи є багато особливостей. Звичайно вона ходить, як і всі інші, але, як тільки її що-небудь розсердить, вигинає спи­ну, витягає шию і поволі крадеться, похмуро озираючись і кидаючи косі погляди в усі боки; при цьому підгортає хвіст.

Вагітність самки триває 8 місяців; перший раз вона народжує одне теля, а потім звичайно по два. В Індії час спаровування припадає на бере­зень, а дитинчата з’являються в грудні. В європейських зоопарках самки народжують влітку. Забарвленням і бички, і телиці схожі на матір, але до кінця другого року самець набирає свого постійного забарвлення. Телята ростуть швидко; спочатку вони дуже грайливі, але незабаром стають та­кими ж похмурими, як і дорослі тварини.

Ваш відгук