Носоріг індійський

0

Автор: admin | Розділ: Тип хордові | 01-05-2011

НОСОРІГ ІНДІЙСЬКИЙ (Rhinoceros unicornis) досягає, включаю­чи хвіст завдовжки 60 см, 3,75 м завдовжки, висота в холці 1,7 м, вага близько 2000 кг. Він дуже масивний і незграбний і відрізняється від своїх родичів відносно широкою і товстою головою і йому одному властивим розташуванням щитів. Сідлоподібне поглиблення між лобом і великим (близько 55 см заввишки), дещо заломленим на кінці рогом, глибоке, але коротке. Нижня щелепа спереду трохи заломлена догори. Довгі і вузькі вуха вкриті по краях коротким волоссям у вигляді щітки; паща широка, нижня губа широка і незугарна, хоботоподібний відросток верхньої губи короткий, хвіст, що доходить по коліна, переважно захований в глибокій складці заднього проходу і закриває її, в кінці ж він сплюснутий з обох боків і вкритий обрідним волоссям. Великі, спереду опуклі, знизу гостро зрізані копита залишають вільною більшу частину довгої, голої, мозоляс­тої і твердої підошви, що має серцеподібну форму. Шкіра надзвичайно товста, набагато твердіша і сухіша, ніж у слона; вона лежить на товстому шарі пухкої клітковини, тому може легко рухатися. Шкіра ця утворює роговий панцир, розділений на окремі щитки численними, правильно розташованими і глибокими складками, які можна помітити вже у ново­народжених тварин. Колір шкіри різний: у старих тварин рівномірний темнувато-сіро-бурий, що переходить у рудуватий або блакитний. У гли­бині складок шкіра блідо-червонуватого або буро-тілесного кольору. Від пилу або від інших зовнішніх впливів шкіра носорога здається темнішою, ніж насправді. Молоді тварини набагато світліші за старих.

Як видно з першого відомого нам зображення носорога, виконаного Альбрехтом Дюрером і відтвореного згодом Геснером, у деяких старих тварин бувають на різних ділянках тіла нашкірні нарости, що мають біль­шу або меншу спорідненість з рогом на носі. Цих наростів буває іноді дуже багато.

Зона поширення цього носорога тягнеться від підніжжя Гімалаїв на схід від Непалу до найвіддаленіших областей Ассаму. За словами Стерндаля, носороги дуже довговічні тварини. Одна пара, говорить Блайт, жила в Барракпурському зоологічному саду 45 років.

Індійський носоріг може витягти хоботоподібний придаток верхньої губи до 15 см завдовжки, захопити ним товстий пук трави, вирвати його і покласти до рота. При цьому йому, здається, байдуже, чи чиста трава, чи, може, до коріння пристала земля. Проте він усе-таки один раз ударить вирваним пучком по траві, щоб обтрусити основну масу землі, що при­стала, а потім спокійно кладе його в широку пащу і легко проковтує. Він охоче їсть навіть коріння, яке легко здобуває собі.

У індійського носорога час тічки припадає на листопад і грудень; у квітні або травні самка народжує дитинчат після 17—18-місячної вагіт­ності. Спаровуванню часто передують запеклі битви самців між собою.

Усі носороги схожі один на одного способом життя, норовом, рухами і раціоном харчування.

Ваш відгук