БіологіяБіологія – це цілі організми, мільйони молекул

ОДУД (Upupa epops) — птах родини Одудові. Він відрізняється витяг­нутим тілом, довгим, тонким, стисненим із боків дзьобом, сильними но­гами, забезпеченими тупими кігтями, великими, дуже закругленими кри­лами, середньої довжини широкоперим хвостом; оперення м’яке, пухке і подовжується на голові в чубок; у верхніх частинах тіла воно глинис­того кольору, у нижніх — світліше; середина спини і крила поцятковані чорними і білими поперечними смугами; чубок іржаво-жовтого кольору; хвіст чорний. Одуд живе в Центральній і Південній Європі, Сибіру, Китаї та Північній Африці і вибирає переважно місцевості, де луки межують із гаями. У Південній Європі він живе переважно у виноградниках; в Аф­риці його можна бачити в кожному селищі і навіть у центрі міст; поживу цьому неохайному птахові дає тут не худоба, а сама людина. При всьому старанні грифи не в змозі видалити з міст усі нечистоти, і їх доволі за­лишається для одудів.

У наших країнах одуд обережний і полохливий, ретельно уникає лю­дини і довірливо ставиться лише до пастухів, стада яких дають йому корм.

Хоча часто одна пара одудів живе поряд з іншою, але справжні дружні стосунки помітні тільки у членів однієї сім’ї: сусіди постійно сваряться один з одним. Поживу одуда складають комахи, яких він збирає на землі та витягає з дірок за допомогою свого довгого язика. Гнойовики і трупні жуки, м’ясні мухи, личинки та інші гнойові комахи складають, мабуть, для нього ласу страву; але при нагоді він не відмовляється також і від хрущів, бронзівок, цвіркунів, мурашиних яєць і гусениць. Дзьоб одуда дуже зручний для схоплювання, але, щоб проковтнути здобич, птахові необхідно підкинути здобич і потім уже ловити. Молодим одудам, яких хочуть виростити, потрібно поживу проштовхувати в горло: інакше вони помруть із голоду, оскільки не в змозі самі проковтувати їжу і навчаються цього лише з часом.

У Європі для влаштування гнізда одуди найчастіше вибирають дупла дерев, хоча не лишають без уваги діри в стінах або тріщини на скелях. Кладка складається з 4—7 невеликих довгастих яєць, дуже різноманітних за забарвленням.

Німці називають одуда «смердючим птахом». Дійсне, у нагніздний період цей птах цілком виправдовує своє прізвисько, оскільки він та його пташенята смердять у цей час нестерпно; батьки не встигають або не в змозі прибирати послід пташенят, унаслідок чого вони сидять, як каже Науман, «по горло у власних нечистотах». Сморід привертає мух, які кла­дуть у гній свої яєчка, і гніздо врешті-решт кишить личинками цих комах. Тільки за багато тижнів після вильоту із гнізда і пташенята, і батьки втра­чають запах, що просочив їх.