Біологія » Архив сайта » Клітинна будова листвової пластинки

Клітинна будова листвової пластинки

1

Автор: admin | Розділ: Листок | 27-07-2010

Щоб краще зрозуміти значення зелених листків у житті рос­лин, ознайомимося з внутрішньою будовою листкової плас­тинки.

Зробимо гострою бритвою поперечний зріз листкової пластин­ки. Покладемо його на предметне скло в краплю води, накриємо накривним скельцем і розглянемо в мікроскоп. Можна скориста­тися й готовим препаратом. Листкова пластинка складається з безлічі клітин різної величини і форми, тобто має клітинну будову.

Як з верхнього, так і з нижнього боку листок покритий більш чи менш однаковими клітинами, які щільно прилягають одна до одної. Це клітини шкірки, що покриває листок і захищає його від пошкоджень і висихання. Шкірка — один з видів покрив­ної тканини рослин.

Клітини шкірки безбарвні й прозорі, але серед безбарвних клітин зустрічаються розміщені парами зелені клітини. Між ними міститься щілина — міжклітинник. Ці клітини й щілину між ними називають продихом. Через продихову щілину всередину листка проникає повітря і виходять в атмосферу пара води і кисень.

У більшості рослин продихи є тільки в шкірці нижнього боку листкової пластинки. А в деяких, наприклад у капусти, вони розміщені й у шкірці верхнього боку. У рослин, листки яких плавають на поверхні води, наприклад у латаття, продихи є тільки на верхньому боці листка. Кількість продихів вели­чезна. Так, на 1 мм2 листка соняшника налічується 220 продихів, а листка клена — 550.

Під шкіркою є кілька шарів клітин. Вони зелені, бо до їхньої цитоплазми входять зелені пластиди — хлоропласти. Колір хло­ропластів зумовлюється вмістом у них хлорофілу — пігменту (барвника) зеленого кольору. Хлорофіл у хлоропластах утворює­ться тільки на світлі. Хлоропласти квіткових рослин за їх формою іноді називають хлорофіловими зернами.

Хлорофіл легко добути з клітин листка, поклавши листок у гарячий спирт. Листок стане безбарвним, а спирт забарвиться в яскраво-зелений колір.

М’якоть листка складається з кількох шарів клітин. Один з шарів безпосередньо прилягає до верхньої шкірки, його клітини схожі на досить рівні стовпчики. У них особливо багато хлоро­пластів. Глибше лежать округліші або неправильної форми клі­тини; вони нещільно прилягають одна до одної. Проміжки між клітинами називають міжклітинниками. Міжклітинники запов­нені повітрям.

Якщо розглядати в мікроскоп внутрішню будову листкової пластинки, у ній можна побачити розрізані впоперек жилки. У них видно поперечні зрізи клітин — судин, ситовидних трубок і волокон. Отже, жилки — це провідні пучки листка. Дуже витяг­нуті клітини з товстими стінками — волокна — надають листку міцності. По судинах рухаються вода і розчинені в ній мінеральні речовини. Ситовидні трубки, на відміну від судин, утворені живими довгими клітинами. Поперечні перегородки між цими клітинами пронизані вузькими каналами; тому ці перего­родки мають вигляд сит. Ситовидними трубками з листків в усі органу рослини надходять розчини органічних речовин.

Отзывов (1)

Супер!:^)

Ваш відгук