Пірникоза

0

Автор: admin | Розділ: Тип хордові | 17-06-2011

ПІРНИКОЗА належить до родини Пірникозові. У шлюбний період на голові птаха помічається прикраса у вигляді одно­го перистого пасма, що розгалужується вгорі та створює два ріжки, та розкішного, довгого, складеного з розсуканих пер коміра, який охоплює боки голови і горло. Верхні частини тіла блискучого чорно-бурого кольо­ру; дзеркальце на крилах, утворене малими маховими перами, ділянка щок — білі; комір — іржаво-червоний, скраю чорно-бурий; нижня час­тина тіла блискучого атласно-білого кольору, з боків укрита іржавими і чорно-сіруватими цятками. Самка відрізняється віл самця меншими роз­мірами, але не забарвленням. Довжина дорослого птаха досягає 95 см, розмах крил — 66, довжина крила — 18 см.

Пірникоза трапляється усюди на всіх відповідних озерах і водних про­сторах Європи, найчастіше на півдні. На півночі вона з’являється навесні після танення снігу, у квітні, і залишається на своїй батьківщині найдо­вше до кінця листопаду; а там, де море не замерзає, вона перекочовує до нього і залишається зимувати; деякі птахи, прямуючи за напрямом бере­гів, перелітають до Південної Європи і Північної Африки.

Навесні пірникози з’являються парочками, але восени охоче об’єдну­ються в більші товариства, в яких налічується іноді до 50 і більш птахів і які разом подорожують на південь. Улітку пірникози перебираються на більші ставки чи озера, подекуди порослі комишем і очеретом. їм потріб­на досить велика площа водної поверхні, аби принаймні в середині вони могли бути в безпеці від мисливського дробовика.

Кожна пара має свою ділянку гніздування, і там, де водна площа дає можливість гніздитися декільком або багатьом парам, перед початком нагніздного періоду відбувається чимало бійок; переможеним врешті-решт доводиться втікати, шукаючи порятунку від переслідування переможців.

Гніздо влаштовують біля очерету, комишу або ситника близько від межі цієї рослинності з чистими ділянками води й оддалік суші; часто птах його мостить зовсім на відкритому місці на воді, тоді прикріплює до декількох стебел. Ширина його досягає близько 30 см, висота приблизно 15 см. Ложе гнізда надзвичайно плоске, але з часом поступово вдавлю­ється під вагою птаха, який сідає на нього. Пірникоза залазить у гніздо з певною обережністю, ніби вповзає в нього, але все-таки випускає у воду те чи інше яйце. Кладка складається в середньому з чотирьох яєць, які наполовину лежать у вогкості; вони мають завдовжки близько 52 мм і 35 мм у поперечнику, спочатку бувають чисто-білого кольору, але скоро стають брудного глинисто-жовтого. Самець і самка сидять на яйцях на­вперемінно. Пташенят водять і самець, і самка, але обов’язки сторожа самець Здебільшого бере на себе. Спочатку пташенятам підносять у дзьобі дрібні личинки комах, пізніше їх кладуть уже на воду, й одночасно пта­шенята навчаються пірнати.

Ваш відгук