Раки-самітники

1

Автор: admin | Розділ: Тип членистоногі | 14-07-2011

РАКИ-САМІТНИКИ. Головогруди у них видовжені, очі сидять на довгих стеблинках, клішні добре розвинені та звичайно бувають неоднакової довжини: дві останні пари кінцівок розвинені слабо, дуже короткі та озброєні кігтями, за допомогою яких раки-самітники трима­ються в черепашках молюсків; для цієї ж мети служать їм і маленькі ніжки на черевці. Самітники тримаються поблизу берегів і живуть у всіх морях, загалом у черепашках молюсків. Там вони ховають не тільки своє черевце, позбавлене твердого покриву, але, у разі небезпеки, і все тіло. Витягти самітника з черепашки неможливо, оскільки він тримається там дуже міцно і ніколи не залишає свого притулку, хіба що він стане для нього тісним.

Є й сухопутні раки-самітники, що належать до роду Coenobita, які поселяються в черепашках наземних молюсків. Найпоширенішим раком-самітником є Eupagurus bernhardus, в якого на черепашці поселяється ма­ленька актинія Адамсія. Зв’язок між раком-самітником і актинією дуже міцний, хоча й дотепер не пояснений повністю. Якщо актинія відпаде, рак дбайливо підбирає її і знову садовить до себе на черепашку. Втім, не­важко здогадатися, в чому полягає взаємна користь співжиття цих двох тварин, оскільки актинія добре озброєна своїми жалкими органами і, та­ким чином, захищає рака, одночасно удосталь одержує корм, який до­буває рак. Зазвичай рак заривається майже весь в пісок, так що зверху залишається лише актинія і щелепні ніжки, якими він приганяє воду до ротового отвору, а з нею і поживу, яка потрапляє також і до рота актинії.

Таке співіснування з актиніями характерне не тільки для раків-самітників, але й для деяких інших крабів.

Натураліст Мебіус спостерігав біля Сейшельських островів одного краба (Melia tesselata), який у кожній клішні всюди тягав за собою по од­ній актинії (Actinia prehensa).

На Вест-Індських островах водиться один наземний краб, так званий пальмовий злодій (Birgus latro), споріднений ракам-самітникам. Уночі хо­вається в нірках, м’яко вистелених кокосовими волокнами, а вдень піді­ймається на кокосові пальми і поїдає горіхи. Він розмелює шкаралупу клішнями і потроху витягує м’якоть. Найнебезпечнішими ворогами для них є свині та-дикі кабани, які виривають їх з-під землі і поїдають. Часто їх тримають у неволі і відгодовують кокосовими горіхами.

Отзывов (1)

спасибо))очень помогло на уроке биологии(как реферат)
;)

Ваш відгук