Ракоподібні

0

Автор: admin | Розділ: Тип членистоногі | 15-07-2011

РАКОПОДІБНІ, клас Crustacea. Як і всі членистоногі, у раків тіло поділене на членики; їхня відмінність від інших членистоногих полягає у пристосуванні раків до водного життя, а саме, в зябровому диханні, так що навіть і ті форми, які пристосувалися до життя на землі та дихають повітрям, все ж тики мають дихальні органи, схожі на зябра.

Зовнішніми істотними ознаками раків, за якими легко можна відріз нити їх від інших членистоногих, є кількість ніг, яких у раків завжди бу­ває більш як чотири пари. Шкіра у них просочена хітиновою речовиною, і, крім того, в ній відкладається вапно, так що утворюється суцільний міцний панцир.

Багато раків давно пристосувалися до життя на суші, переповзаючи (постійно або тимчасово) з одного басейну в інший; деякі вміють навіть лазити по деревах і кущах. Більшість раків веде вільний спосіб життя і має відповідні пристосування для добування їжі і для захисту. Але чимало серед них також і паразитних форм, які живуть на рибах, інших раках або на дрібніших водяних тваринах. Твердий панцир вкриває все тіло рака і складається з декількох частин, зчленованих між собою тонкою, еластич­ною шкіркою. Червонуватий колір панцира є основним для всіх раків, хоча за життя тварини він виявляється і не завжди. Деякі морські раки бувають напівпрозорими, нарешті, є і такі ракоподібні, які можуть міняти своє забарвлення залежно від кольору навколишнього середовища.

Раки переважно живуть довго і протягом усього життя ростуть. У зв’яз­ку з цим линяння в раків розвинене ще більше, ніж в інших суглобистих. У них не тільки міняється твердий панцир, але також сяжки, очі, зябра і навіть травний канал. Перед линянням тверда оболонка злегка розм’як­шується, оскільки частина вапна розчиняється. Цей процес проходить дуже хворобливо. Рак стає дуже неспокійним, бігає, потирає ноги одна об одну, потім перекидається навзнак і напружує всі сили, працюючи всіма частинами тіла, щоб розірвати панцир на спині; нарешті тонка шкірка, яка з’єднує грудний панцир із хвостом, тріскається, і тоді панцир починає коробитися, розпадатися; тварина все ще не перестає посилено працюва­ти ногами, і нарешті раку вдається скинути з тулуба свою стару оболонку. Після цього залишається найважча операція — зняти оболонку з ніг, при­чому нерідко раки втрачають декілька ніг, які відриваються, коли з них спадає панцир. Хвостовий панцир скидається легко і цілком. Утім, не всі раки линяють таким чином; у деяких стара оболонка сходить потроху, шматками, і поновлюється частіше.

Після линяння новий панцир у рака м’який, але за декілька днів він твердне. Одні раки линяють дуже часто. Так, наприклад, дафнії за 17 днів 8 раз міняли свій зовнішній покрив; звичайний річковий рак упродовж першого року свого життя линяє близько 10 разів, на другий рік — 6 разів, на третій — 4 рази, на п’ятий — двічі, починаючи з 6-го року — по одному разу, а з 15-річного віку, мабуть, зовсім перестає линяти. Самки линяють рідше, ніж самці. Після кожного линяння помітно, що рак виріс.

Частіше раки мають дві пари сяжок, які не завжди служать для доти­ку, а й для інших цілей. Рот складається з трьох пар щелеп: двох нижніх і однієї верхньої; іноді замість щелеп буває смоктальний хоботок. Крім того, до ротових органів належать ще шість пар спеціальних придатків. Очі в раків бувають і складні, і прості, але у глибоководних і печерних форм очей зовсім немає. Нюх розвинений дуже добре. Органами дотику служать ніжні волоски, якими вкриті сяжки. Органи слуху, поза сум­нівом, у ракоподібних є, і чудово, що їх знаходили в різних частинах тіла, як, наприклад, на хвостових пластинках, але найчастіше вони зна­ходяться на сяжках; проте їхня будова досить груба і недосконала. Раки переважно роздільностатеві, і гермафродитизм спостерігається тільки у паразитних форм.

Розвиток більшості раків відбувається з перетворенням. Розрізняють дві характерні личинкові форми ракоподібних: І стадія, так званий «наупліус», має три пари кінцівок і одне тридольне око; після першого линяння наупліус перетворюється на личинку II стадії з хвостом і двома характерними відростками, одним у вигляді дзьоба, другим у вигляді потиличної ості. У деяких раків після цієї стадії настає третя стадія, або друга, якщо першої не було; ця третя личинкова форма має назву Mytis, з якої, після одного або декількох линянь, виходить вже дорослий рак. Щодо прісноводих раків, то в них переважно не буває таких перетворень.

Ваш відгук