Саранові

1

Автор: admin | Розділ: Тип членистоногі | 11-08-2011

САРАНОВІ (Acridoidea) належать до ряду Прямокрилі підряду Коротковусі. Саранові вміють стрибати на висоту, що перевищує більш ніж у 200 разів довжину їхнього тіла. їхній тулуб сплюснутий з боків, голова велика, прості очка є не завжди; верхні та нижні щелепи розвинені добре; черевце майже веретеноподібне, зверху злегка приплюснуте, всі чотири крила приблизно однакові завдовжки, але передні ширші.

Розвиток сарани відбувається таким чином: восени самка відкладає яйця грудочками на рослини або зариває неглибоко в землю. Після цього незабаром мати гине, а яйця благополучно зимують, і навесні з них роз­виваються личинки. Вони невеликі, безкрилі, схожі на дорослих тварин. Ці ненажерливі личинки швидко ростуть, часто линяють, і нарешті ста­ють дорослими особинами.

Африка відвіку була батьківщиною згубної сарани. Про страшні спустошення, які вчиняють ці комахи, ми знаходимо згадки як у Біблії, так і в стародавніх письменників.

Розвиток сарани залежить від кількості вологи. Якщо протягом де­кількох років панує засуха, то кількість сарани значно зменшується, але як тільки починаються дощі, ці комахи розмножуються з неймовірною швидкістю.

Фермери, угледівши здалеку хмари сарани, запалюють навкруги своїх володінь величезні багаття, щоб було якомога більше диму. Цей засіб не завжди допомагає, особливо якщо сарана летить за вітром і високо над землею; але за тихої погоди вона летить повільно і невисоко. При цьому чути своєрідний шум, спричинений шелестінням безлічі крил і скрего­танням щелеп ненажерливих комах.

Сарану їдять не тільки коні й інші свійські тварини, але й африкан­ські жителі, які підсмажують її на вогні і їдять із задоволенням.

Перелітна, або звичайна, сарана щорічно робить свої спустошливі на­біги на різні країни Європи, а батьківщиною її можна назвати Туркестан, Сирію, Малу Азію, нарешті, півострів Добруджу і лимани всіх великих південноєвропейських річок. Вона схожа на єгипетську сарану, яка часто перелітає до Південної Європи.

Днів через 7 після запліднення самка стає неспокійною і відшукує від­повідне місце для кладки яєць. Якщо грунт м’який, вона свердлить землю своїм яйцекладом на глибину близько 40 мм і кладе від 60 до 100 яєць, що злиплися у грудку. Але звичайно повторює цю операцію двічі.

Личинки виходять навесні раніше або пізніше, залежно від стану погоди. Якщо літо сонячне і сухе, то розвивається велика кількість сарани, оскільки ці умови для неї найсприятливіші. Личинки спочатку бувають яскраво-жов­того кольору, але незабаром сіріють. Після виходу з-під землі вони негайно ж починають поїдати молоді пагони, їхня кількість швидко збільшується, оскільки до колишніх личинок приєднуються щоразу нові й нові.

Тижнів через два після четвертого линяння з’являються зачатки крил, тоді личинки починають підстрибувати на стеблинки і довго сидять на них; нарешті лопається остання оболонка, і розпрямляються справжні крила.

Отзывов (1)

Спасибо очень хорошая информация)))))

Ваш відгук