Біологія » Архив сайта » Собака гієноподібний

Собака гієноподібний

0

Автор: admin | Розділ: Тип хордові | 10-09-2011

СОБАКА ГІЄНОПОДІБНИЙ, або вовк строкатий (Lycaon pictus), до­сягає завдовжки 1,35-1,5 м, з яких 35-40 см припадає на хвіст, висота в загривку 70-75 см, а вага тварини складає 30-35 кг, отже, завбільшки він з невеликого вовка або велику вівчарку, а зовнішнім виглядом більше нагадує все-таки вівчарку. Має струнке і легке тіло, проте, справляє вра­ження сильної тварини. Навряд чи можна знайти дві тварини цього виду, шерсть яких мала б абсолютно однакове забарвлення: тільки на голові і на потилиці схожий малюнок трапляється досить часто. Забарвлення шерсті складається із суміші білого, чорного і буро-жовтого кольорів. Ці кольори утворюють основне тло, на якому яскраво виділяються темніші або світліші плями. Вони бувають дуже неправильної форми, відрізня­ючись також розмірами, і часто поширені по всьому тілу; білі та жовті плями завжди облямовані жовтим. Морда до очей завжди чорна, і це за­барвлення шерсті продовжується довгими смугами між очима і вухами по тім’ї, потилиці та спині. Вуха чорні, очі бурого кольору. Основа хвоста буро-жовтого кольору, середина чорна, а кінчик білий з жовтим.

ольбе вже інакше описує цих тварин, яких бачив у Капській колонії. Там їх називають дикими собаками. Вони часто забігають у готтентотські села і навіть у будинки європейців, але на людину не нападають, зате можуть заподіяти велику шкоду стадам овець.

Дуже цікаво спостерігати, як полюють ці красиві та спритні тварини. Вони виділяють із стада велику і сильну антилопу, яка, знаючи своїх ворогів, негайно ж тікає. Вся зграя собак женеться за нею з гавкотом, виттям, вищанням — одне слово, здіймає дуже багато шуму, який зда­лека нагадує дзвін дзвоників. Полювання триває довго; антилопа через основну небезпеку забуває про всі інші. Не звертаючи уваги на людей, яких антилопа зазвичай уникає, вона мчить повз них; слідом за нею, не відстаючи, поспішає вся зграя собак. Вони біжать великими стрибками, галопом, весь час зберігаючи певний порядок. Коли стомлюються передні собаки, їхнє місце займають задні, які берегли свої сили, біжучи найкоротшими шляхами. Таким чином собаки чергуються, поки триває полю­вання. Нарешті антилопа стомлюється, і полювання наближається до кін­ця. Покладаючись на свою силу, вона обертається до ворогів і загрожує їм рогами. Довгі гострі роги описують дуги на рівні землі. Трапляється, що один або декілька собак при цьому дістають смертельні поранення, але в більшості випадків за декілька хвилин антилопа лежить на землі, видаючи останні стогони під гострими зубами собак.

Варто зазначити, що гієноподібні собаки в неволі розмножуються і, що особливо важливо, народжують до десяти щенят за один раз.

Ваш відгук