Біологія » Архив сайта » Собачка лучний чорнохвостий

Собачка лучний чорнохвостий

0

Автор: admin | Розділ: Тип хордові | 14-09-2011

СОБАЧКА ЛУЧНИЙ ЧОРНОХВОСТИЙ (Cynomys ludovicianus), який належить до родини Білячі ряду Гризуни, поширений у Північній Аме­риці. Дорослий лучний собачка досягає завдовжки майже 40 см, з яких близько 7 см припадає на хвіст. Шерсть на спині світло-червонувато-бура, перемішана з сірим і чорнуватим волоссям, на животі брудного білого кольору; короткий хвіст на кінчику має буру перев’язку. Назву «лучний собачка», що остаточно закріпилася тепер щодо цієї тварини, спочатку дали перші дослідники, старі канадські трапери — мисливці на хутряних звірів, які назвали так цього звіра через його голос, схожий на гавкіт. Ве­ликі поселення лучного собачки, які називають селами, розташовуються звичайно на низовинних лугах.

Примітний той факт, підтверджуваний декількома спостерігачами, що лучний собачка поділяє своє житло з двома ворожими цьому маленькому гризуну тваринами. Часто можна бачити, як ці гризуни, земляні сови і гримучі змії прямують до однієї і тієї ж самої нори. Гейєр припускає, проте, що тут не може бути й мови про дружнє співжиття Цих таких різ­них тварин і що з часом гримуча змія повністю випитує таке поселення лучних собачок, пожираючи їх одну за одною. Втім, таку думку Гейєра треба вважати помилковою.

З настанням холодів, у жовтні та листопаді, наші лучні собачки впа­дають у зимову сплячку. Зиму вони проводять у своєму лігві, навесні всі знову з’являються на поверхні. Якщо взимку випадають теплі дні. то їхній сон ненадовго уривається.

Ваш відгук