Соня-вовчок

0

Автор: admin | Розділ: Тип хордові | 24-09-2011

СОНЯ-ВОВЧОК (Glis glis) належить до родини Соні ряду Гризуни. Кожний, хто вивчав стародавню історію, знає цю соню як улюбленку римлян, які мали навіть особливі заклади для виховання цих тварин. Ду­бові та букові гаї обносили гладкими стінами, на які не могли видертися соні, і влаштовували там різні нори для кубел і спання. Вовчків вигодову­вали жолудями і каштанами, а згодом для остаточної відгодівлі помішали їх у глиняні посудини або кадовби, що називалися гліраріями. Відгодувавши як слід, звірів убивати, щоб як особливо ласу страву подавати до столу багатих гастрономів.

Вовчок має тіло завдовжки 16 см і хвіст 13 см. Справжня батьківщина вовчка — Південна та Східна Європа. Зона його поширення охоплює Іспа­нію, Грецію, Італію, Південну і Середню Німеччину. Живе він переважно в гористих місцевостях; сухі дубові і букові ліси — улюблене його місцепе­ребування. Цілий день він лежить, сховавшись у дуплистих деревах або в розколинах скель, у норах, виритих у землі між корінням дерев, у залише­них норах хом’яків або ж у гніздах сорок і ворон; надвечір виходить зі свого притулку і цілу ніч нишпорить, вишукуючи їжу; час від часу забігає в нору, щоб трохи відпочити, після чого знову вирушає по здобич і лише вранці, рідко після сходу сонця, повертається в свій притулок, щоб залягти в ньому на весь день. Під час нічних походів вовчок спритно, наче справжня білка, лазить по деревах і скелястих виступах, упевнено стрибає з гічки на гілку, зверху вниз, а по землі швидко бігає підстрибом.

На початку осені звір починає піклуватися про влаштування зимового житла, готує глибоку нору або відшукує відповідне місце в тріщинах та розколинах скель і старих стін або в глибоких дуплах дерев, де й вла­штовує з ніжного моху тепле кубло. Тут він згортається клубком разом з декількома родичами і поринає в глибокий сон ще задовго до того часу, коли стає морозно; в суворих гірських місцевостях цей час настає вже в серпні, у більш теплих рівнинах — близько жовтня.

Незабаром після пробудження вовчки спаровуються, і приблизно піс­ля 3—4 тижнів вагітності самка народжує в м’якому кублі дуплистого дерева або іншої якої-небудь нори 3—6 голих сліпих дитинчат, які зростають надзвичайно скоро і живляться молоком матері, після чого згодом самі починають здобувати собі поживу. Вовчок ніколи не влаштовує ку­бла відкрито на деревах, як наша білка, а, по можливості, в приховано­му місці. Там, де багато буків, ця тварина розмножується дуже швидко, оскільки її добробут залежить від урожаю плодів.

Найнебезпечнішими ворогами вовчка є лісові куниці і тхори, дикі кішки і ласки, пугачі та сови.

Людина теж переслідує вовчка в тих місцях, де його багато, заради м’яса і хутра.

Ваш відгук