Соня ліщинова

0

Автор: admin | Розділ: Тип хордові | 26-09-2011

СОНЯ ЛІЩИНОВА (Muscardinus avellanarius) належить до родини Соні ряду Гризуни. Тварина ця приблизно така ж завбільшки, як наша хатня миша; загальна довжина її тіла досягає 14 см, із яких майже половина припадає на хвіст. Густа і гладка шерсть складається з середньої довжи­ни блискучого і м’якого волосся жовтувато-рудого кольору, знизу шерсть трохи світліша, на грудях і на горлі — біла; очні западини і вуха — світло-червонуваті, кінцівки — руді, пальці — білі, верхня частина хвоста — буро-червона. Взимку верхня частина хвоста вкривається легким чорнуватим нальотом. Це відбувається тому, що нове волосся ості має чорнуваті кін­чики, які згодом стираються. Молоді тварини — яскраво-рудого кольору. Батьківщина маленьких ліщинових сонь — Центральна Європа.

Будовою житла і способом життя ліщинова соня мало відрізняється від інших сонь. Вона селиться як на рівнинах, так і в горах, але не піді­ймається вище за межу зростання лісів, тобто на висоту 1500 м над рівнем моря. Улюблене місце проживання соні — низький чагарник, тернина, а також горіхові гаї.

Удень ліщинова соня спить десь у сховку, вночі здобуває поживу, яка складається з горіхів, жолудів, твердого насіння, соковитих плодів, ягід і бруньок; але найбільше вона полюбляє горіхи, які майстерно розгризає і з’їдає: не зриває горіхи з дерева і не виймає їх із зеленої оболонки. Вона любить ягоди горобини і тому часто потрапляє в сильці, розставлені на птахів. Ліщинові соні живуть маленькими групами. Кожна соня окремо або дві соні разом будують у дуже густому чагарнику м’яке, тепле, досить майстерно зроблене кубло з трави, листя, моху, коріння і шерсті, а вночі виходять з нього, щоб роздобути поживу. Як справжні деревні тварини, вони майстерно лазять навіть по найтонших гілках, не тільки як білки й інші соні, але і як мавпи; часто можна побачити, як вони підвішуються задніми кінцівками за гілку, щоб дістати далекий горіх і розгризти його,, або бігають по гілці з нижнього боку так само впевнено, як і зверху, зо­всім так само, як і мавпи.

Час спаровування у ліщинових сонь збігається з серединою літа; рідко спаровування відбувається раніше липня. Приблизно після чотиритижневої вагітності, зазвичай у серпні, самка народжує 3—4 голих, сліпих дитинчат у своєму круглому, дуже зручному літньому кублі, майстерно побудованому з моху і трави і вистеленому всередині шерстю різних тва­рин. Кубло це соні прагнуть влаштувати в густому чагарнику на висоті одного метра над землею. Дитинчата зростають дуже швидко, але ссуть молоко ще цілий місяць.

Ваш відгук