Соня садова

1

Автор: admin | Розділ: Тип хордові | 27-09-2011

СОНЯ САДОВА (Eliomys quercinus) належить до родини Соні ряду Гризуни. Завдовжки тварина досягає щонайбільше 14 см при довжи­ні хвоста 9,5 см. Голова і спина червонувато-сіро-бурі, черевце біле; очі облямовані блискучо-чорним кільцем, яке продовжується під вухами до шиї; перед вухами і позаду знаходиться по білій плямі, а над вухом — чор­нувата. Хвіст біля основи сіро-бурий, а на кінці двобарвний — зверху чорний, знизу білий. Волосся на животі двобарвне — біля кореня воно сіре, на кінчиках біле, а місцями трапляється жовтувате-або сірувате. Вуха м’ясного кольору, вуса чорні, з білими кінчиками; кігті кольору світлого рогу, верхні передні зуби світло-бурі, нижні яскраво-жовті.

Період спаровування у садової соні припадає на першу половину травня. Самці часто б’ються один з одним за право володіти самкою. Після 24—30-денної вагітності самка народжує 4—6 голих сліпих дитин­чат у дбайливо влаштованому кублі, яке розташовується на дереві. Дія цього вона часто користується старим кублом білки, гніздом ворони або чорних і звичайних дроздів. Мати годує дитинчат досить довго і, коли вони трохи підростуть, приносить їм удосталь їжі. Примітно, що охайна в усьому іншому садова соня має украй неохайне кубло. Через декілька тижнів дитинчата досягають розмірів матері і згодом починають бігати, намагаючись самостійно знайти собі прожиток. Деякий час по тому вони влаштовують собі житла і наступного року вже можуть розмножуватися. За особливо сприятливої погоди самка народжує в одному році двічі.

На час зимівлі садова соня відшукує сухі та захищені нори в деревах і стінах або влаштовується в норах кротів, іноді заходить у лісові сто­рожки, в садові аїьтанки, в комори, на сінники, в хатини вугільників і в інші житлові будинки, де й ховається. Звичайно їх знаходять по декілька штук в одному кублі, де вони так тісно притискаються одна до одної, то утворюють наче-один суцільний клубок. Соні сплять безперервно, але не так міцно, як інші; під час відлиги прокидаються, їдять щось із харчових запасів, потім знову впадають у сплячку. З нір вони виходять не раніше кінця квітня; спочатку доїдять увесь зимовий запас їжі і тоді вже виходять на пошуки поживи.

Садова соня ненависна всім садівникам, котрі розводять ніжні фрук­тові дерева. Достатньо забратися в такий сад лише одній соні, щоб зни­щити всі персики або абрикоси. Вона вибирає тільки найкращі та со­ковиті плоди, які знаходить, пробуючи їх на смак, тому псує при цьому набагато більше, ніж з’їдає.

Отзывов (1)

Дуже зручний сайт для пошуку потрібної інформації , завжди їм користуюсь .

Ваш відгук