Біологія » Архив сайта » Внутрішня будова стебла

Внутрішня будова стебла

3

Автор: admin | Розділ: Стебло | 28-07-2010

Вода і мінеральні речовини, увібрані коренем, не лишаються в ньому, а надходять у стебло і — по стеблу — в усі органи рос­лини. Водночас із листків в усі органи відтікають органічні поживні речовини. Які особливості внутрішньої будови стебла дають йому змогу виконувати ці функції?

Розглянемо поперечний зріз якої-небудь гілки або розпил де­рева. На поверхні зрізу або розпилу легко розрізняються три шари. Зовнішній, відносно тонкий і, як правило, темний шар звичайно називають корою. Він має складну будову й утворений її різних тканин, розміщених шарами.

Щільний, найширший, шар — це деревина. У центрі міститься серцевина, добре помітна тільки в деяких дерев, наприклад в оси­пи. У бузини та деяких інших рослин серцевина пухка; у берези і дуба — дуже щільна, і межу між нею й деревиною важко помі­тити.

Поперечний зріз трирічної гілки липи під мікроскопом має складнішу будову, ніж це можна помітити, розглядаючи стебло без збільшувального приладу.

На малюнку видно, що під шкіркою, яка ще місцями зберег­лася, утворився шар клітин корка. Шкірка і корок захищають глибше розміщені клітини стебла від надмірного випаровування, від проникнення всередину атмосферного пилу з мікроорганіз­мами, що спричиняють захворювання рослин. Шкірка і корок — це покривні тканини.

У шкірці стебла і в шкірці листка є продихи, через які від­бувається газообмін. У корку розвиваються сочевички — малень­кі горбики з отворами. Через них здійснюється газообмін.

У деяких дерев утворюються товсті шари корка. Особливо товстий корок розвивається на стовбурі коркового дуба. Корок використовують для різних господарських потреб.

Під корком у трирічної гілки липи містяться клітини первин­ної кори, а за ними, тобто ще глибше,— луб. До його складу вхо­дять ситовидні трубки, по яких переміщуються розчини органіч­них речовин, і товстостінні луб’яні волокна. У стеблах льону, липи та деяких інших рослин луб’яні волокна розвинуті особливо добре і дуже міцні. З луб’яних волокон льону виготовляють лляне полотно, а з луб’яних волокон липи — лико і рогожу.

Деревина знаходиться під лубом. Доторкніться пальцями до поверхні деревини, з якої щойно зняли луб, і ви відчуєте, що вона волога і слизька. Це пояснюється тим, що між лубом і деревиною залягає камбій.

Камбій — це один шар вузьких видовжених клітин з тонкими оболонками, які розірвалися, коли ви знімали луб з деревини. При цьому вміст клітин камбію витік і зволожив поверхню дере­вини.

Камбій відіграє важливу роль у житті стебла. Його клітини діляться, внаслідок чого з обох боків від камбію виникають нові шари клітин. Клітини, відкладені камбієм у бік кори, стають новими клітинами лубу, а клітини, відкладені камбієм в бік деревини,— новими клітинами деревини. Тому камбій вважають твірною тканиною, яка забезпечує потовщення стебла.

Деревина становить основну частину стовбура дерева. Вона утворена клітинами різної форми і величини. Оболонки бага­тьох клітин потовщені й просочені речовиною, що надає їм щільності. До складу деревини входять довгі трубкоподібні судини

Серцевина складається з крупних клітин з тонкими оболон­ками. Тут запасаються поживні речовини. Звичайно серцевину утворює пухка тканина.

Отзывов (3)

Спасибо )))

Все норм тілько жалко про серцевинні промені не написано нечего

Спасибо большое! :)

Ваш відгук