Біологія » Архив сайта » Фуро

Фуро

0

Автор: admin | Розділ: Тип хордові | 26-11-2011

ФУРО (Mustela putorius furo), за сучасними переконаннями всіх природодослідників, є різновидом звичайного тхора, що змінився внаслідок неволі та приручення. Фуро знають ще від найдавніших часів, але лише в прирученому стані. Фуро схожий на звичайного тхора і виглядом, і розмірами. Щоправда, він дещо менший і слабший, але те саме спосте­рігається і в багатьох інших тварин, які живуть у неволі. Довжина його тіла досягає 45, а хвоста — 13 см. Ці ж розміри точнісінько відповідають, з одного боку, розмірам звичайного тхора, з іншого — і будова скелетів обох цих тварин істотно не відрізняється одна від одної. У Європі по­ширений фуро-альбінос. Він має білий або світло-жовтий колір, а зни­зу— дещо темніше забарвлення шерсті, очі в нього світло-червоні. Лише у небагатьох із цих тварин шерсть темніша, і тоді вони бувають дуже схожі на звичайних тхорів. Деякі природодослідники стверджували, ніби фуро — африканець за походженням і ніби у Європі він поширився з Африки, але підтвердити цю думку яким-небудь спостереженням вони не змогли. Таким чином, фуро трапляється лише в неволі та утримується для полю­вання на кроликів. Тільки англійці використовують його для полювання на щурів, а ті африканські тхори, яких називають щуродавами, цінуються там дорожче, ніж ті, яких можна використовувати для полювання на кроликів.

Самка після п’ятитижневої вагітності народжує на початку травня від п’ятьох до вісьмох дитинчат, які протягом двох-трьох тижнів зали­шаються сліпими. Мати виховує їх із найбільшою турботою, а коли їм виповниться приблизно два місяці, то їх можна вже забрати від матері та вигодовувати окремо.

Ваш відгук