Біологія » Архив сайта » Членистоногі

Членистоногі

0

Автор: admin | Розділ: Тип членистоногі | 27-12-2011

ЧЛЕНИСТОНОГІ (Аrthrороdа). У всіх хребетних тварин основою тіла є твердий кістяний або хрящовий скелет, який служить опорою всім м’я­ким частинам тіла, але сам завжди прихований усередині. Зовсім іншу будову тіла мають членистоногі. У них зовнішні покриви, сполучені з м’язами, утворюють зовнішню опору тіла різного роду і будови, а всере­дині розташовані м’які частини і ніжніші органи. Членики, на які роз­падається зовнішній покрив, сполучені між собою рухомо, за допомогою тоненької, еластичної шкірки, що надає всьому тілу рухливості. Групую­чись між собою, членики складають окремі частини тіла, яких зазвичай буває три, іноді дві: голова, груди і черевце; в інших зливаються два пер­ших, утворюючи головогруди і черевце, нарешті, у деяких зливаються два останні відділи: груди і черевце.

Від зовнішнього твердого панцира відходять усередину тіла відростки різного розміру і форми, які служать для прикріплення м’язів і органів, тобто відіграють таку ж саму роль, як кістки скелета хребетних.

Зовнішній шкірний скелет відділяється розташованим нижче шаром тіла, який називається гіподермою, або хітиновиробним шаром, а сама речовина, яку виділяє цей шар, називається хітином, який лише трохи відрізняється від рогової речовини, що трапляється у вищих тварин.

Окрім почленованого тіла у всього типу тварин помічається ще чле­нистість кінцівок і всіх придатків тіла: тому тварини цього типу назива­ються членистоногими.

За внутрішньою, будовою членистоногі відрізняються від хребетних істотніше, ніж за зовнішнім виглядом. У хребетних тварин нервова систе­ма, що складається завжди з двох відділів — спинного і головного мозку, розташована зверху головної осі скелета зі спинного боку, а на черевно­му боці, нижче від осі скелета, розташоване у них серце і травні органи. У членистоногих навпаки: на місці центральної нервової системи хребет­них розташована центральна кровоносна судина, а на черевній частині поміщаються нервові вузли — ганглії, сполучені між собою перемичками, утворюючи так званий черевний нервовий ланцюжок.

З органів чуття у членистоногих найбільш розвинені дотик і зір.

Дихальні органи у членистоногих мають особливу будову: іноді в газо­обміні бере участь уся поверхня тіла, але здебільшого для цього є спеці­альні пристосування у вигляді цілої мережі дуже розгалужених трубочок, врослих із поверхні всередину тіла, це — трахеї, які сполучаються із зо­внішнім повітрям попарно розташованими дихальцями, або стигмами. Утім, у раків зовнішні або внутрішні придатки тіла, які служать для ди­хання, через схожість з аналогічними органами інших тварин називають­ся зябрами.

Крім того, для величезної більшості членистоногих характерно, що зародок з’являється з яйця в малорозвиненому стані (у стадії личинки) і стає схожим на дорослих тільки після цілої низки перетворень, обумов­лених багаторазовим скиданням хітинового покриву; цей процес назива­ється линькою.

Ваш відгук