Щуки

0

Автор: admin | Розділ: Тип хордові | 17-01-2012

ЩУКИ, родина Esocidae, характеризуються простим плавальним мі­хуром, відсутністю сліпих відростків на шлунку, на кишках і залозистими потовщеннями біля зябер; зуби сидять, окрім щелеп, на міжщелепних і верхньощелепних кістках. Із 10 видів, що належать до цієї родини, — всі прісноводні. Звичайна щука (Esoxlucius) справедливо вважається найхижішою прісноводною рибою, її називають акулою прісних вод. Спина у неї чорна, боки сірі, а черево біле; плавці червонуваті або бурого кольору. Довжина досягає 2 м, а вага до 35 кг. Зона поширення її охоплює Євро­пу, Азію і Північну Америку; живе як в озерах, так і в проточній воді, у гірських водоймищах трапляється на висоті до 1500 м. У багатьох річко­вих басейнах щука дуже численна, але особливо її багато в басейні Обі. Щука проковтує все, що може схопити: всіляких риб, не виключаючи і собі подібних, жаб, птахів, навіть дрібних ссавців. Проте не кожна риба годиться для щуки; колючого окуня або йоржа щука проковтує не відразу, а спершу вбиває його, тримаючи в роті. Колючку щука зовсім не чіпає, а якщо іноді і зважується на це, то дуже ризикує. Щуки дуже ненажерливі і ростуть швидко, тому вже на 2-й рік існування, за сприятливих умов, щука може досягти ваги 5 кг. Стверджують, що щуки дуже довговічні, і тривалість їхнього життя обчислюється 20-25 роками. М’ясо щуки вва­жалося поганим у стародавніх римлян, але наразі цінується, особливо в англійців. Ловлять рибу найрізноманітнішими способами: в сіті, у верші, великих б’ють остями, але найчастіше застосовують для цього вудку, а у вигляді принади насаджують невеликих рибок.

Ваш відгук