БіологіяБіологія – це цілі організми, мільйони молекул

Кожна квіткова рослина зацвітає в певну пору свого життя. Після цвітіння на місці квітки розвивається плід, у якому достигає насіння. Розмноження рослин насінням називають на-іншим розмноженням. Насінням можуть розмножуватись усі квіткові рослини, в тому числі й ті, що розмножуються веге­тативно.

Восени ви ознайомилися з будовою квіток. Навесні цві­туть клівія, амариліс та інші кімнатні рослини, які мають великі і квітки.

Якщо поставити у воду гілки яблуні, груші, вишні, зрізані під час весняного обрізування дерев, то через півтора-два тижні на них розпустяться квітки. Гілки треба завчасно поставити в тепле світле приміщення, а в посудину підливати свіжої сирої воли.

Розглянемо квітки вишні. У центрі квітки добре видно маточку. Вона оточена численними тичинками. Маточка і тичин­ки — головні частини квітки.

Навколо тичинок і маточки розміщена оцвітина. У вишні оцвітина складається з листочків двох типів. Внутрішні листоч­ки — це пелюстки, які утворюють віночок. Зовнішні листочки — чашолистки — утворюють чашечку. Таку оцвітину називають подвійною.

Віночок у квітки вишні складається з п’яти білих незрослих пелюсток. В інших рослин (пахучий тютюн, глуха кропива, паслін чорний, примула та ін.) пелюстки віночка зростаються в нижній частині в трубку.

У квітці вишні за пелюстками з зовнішнього боку міститься роздільнолиста чашечка. Вона складається з п’яти зелених чашо­листків. У деяких рослин чашолистки нижніми частинами зро­стаються в трубку, як, наприклад, у гвоздик.

У багатьох рослин, переважно в однодольних (лілія, амари­ліс, тюльпан та ін.) всі листочки оцвітини більш чи менш одна­кові. Тут немає ні чашечки, ні віночка. Таку оцвітину називають простою. В одних рослин листочки простої оцвітини великі і яскраві, наприклад у тюльпана, а в інших, наприклад у ситни­ка,— непоказні.

Квітки дуже багатьох рослин розвиваються на тонких стеб­лах — квітконіжках. Квітконіжка звичайно на кінці потовщується або розширюється в квітколоже, на якому розміщуються всі інші частини квітки. У деяких рослин квітки без квітконіжки.

Розглянемо головні частини квітки. Кожна тичинка має пиляк, усередині якого достигає пилок. Пиляк розміщений на тичин­ковій нитці. Маточка має приймочку, стовпчик і зав’язь. Усе­редині нижньої, звичайно широкої, частини маточки — зав’язі — містяться насінні зачатки. З них після цвітіння розвивається насіння, а з зав’язі — плід.

Більшість рослин має квітки, у яких є і тичинки, і маточки. Це двостатеві квітки. А в деяких рослин одні квітки мають тільки маточки — маточкові квітки, а інші — тільки тичинки тичинкові квітки.

В огірків і кукурудзи, наприклад маточкові й тичинкові квітки містяться на одній рослині. Рослини, на яких розвивають­ся і тичинкові й маточкові квітки, називають однодомними. А от у конопель, тополі й верби тичинкові квітки розміщені на одних рослинах, а маточкові — на інших. Такі рослини називають дводомними.