Біологія » Архив сайта » Розмноження птахів

Розмноження птахів

1

Автор: admin | Розділ: Розмноження | 10-02-2012

Період активності статевої системи у біль­шості птахів обмежується певним періодом року. Біологія розмножен­ня птахів характеризується рядом прогресивних особливостей: заплід­нені яйця птахи відкладають у гніздо, температурний режим розвитку зародка створюється самими птахами під час насиджування кладки. Гнізда, як і виводки, охороняються батьками. Можливість виживання молоді у птахів більша, ніж у нижчих груп тварин.

Статеве дозрівання у птахів відбувається у різному віці, що тісно пов’язано з їх розміром. Самки, як правило, здатні до розмноження ра­ніше за самців.

Статевий диморфізм у птахів проявляється в розмірах, забарвлен­ні, поведінці тощо. В окремих видів птахів (весло­ногі, пінгвіни, трубконосі, гагари, стрижі, крутиголовки) статевий димор­фізм не проявляється. У куликів, мартинів, чистунів, сов, багатьох ден­них хижих, горобиних він виявлений слабко і лише в розмірах. Часто самці більші за самок (курині, дрохви). У птахів, де турбота про поко­ління припадає на самців (плавунчики, бекаси кольорові, триперстки, казуари, ківі), самки більші за самців. Самки бувають більшими і в птахів, у яких особливу турботу про покоління проявляють самки (біль­шість сов, денних хижих, багато куликів). Часто самці відрізняються більшою яскравістю забарвлення. Це характерно для тих птахів, у яких самці не беруть участі у вихованні молоді (багато куриних, качки). Самки у цих видів мають більш тускле забарвлення, що має захисне значення. Яскраве оперення, наприклад у самців качок, фазанів, тете­ревів, глухарів, райських птахів, іволг, горихвісток, в’юркових. Статеві відміни виявляються і в забарвленні інших частин тіла (голих частин, дзьоба, райдужини, гребенів, м’ясистих наростів).

У період розмноження багато птахів утворюють шлюбні пари — моногамія. Птахи, які не утворюють пар, звуться полігамними. В деяких птахів (ракші, багато горобиних) такі пари утворюються лише на період розмноження, в інших (лелеки, великі хижі птахи, лебеді) — на кілька років або й на весь період життя. В окремих випадках птахи утворюють пари лише на кілька годин. При цьому самки і самці в шлюбний період багаторазово змінюють партнерів і про покоління тур­буються самки (полігінія). Сюди належать багато качок, курині, деякі кулики. Для деяких птахів характерне явище поліандрії, при якому одна самка запліднюється кількома самцями (кулик-плавунець, триперстки, тінаму). Утворення пар у птахів супроводжується особли­вою формою поведінки — токуванням. Токування у птахів проявляється неоднаково: вони приймають різноманітні пози, демон­струють своє прикрашаюче оперення, кричать, співають, влаштовують бійки самців одного виду. Наприклад, індик звичайний надувається, розпускає хвіст, опускає крила до самої землі. При цьому наповнюють­ся кров’ю м’ясисті відростки на голові. Півень розпускає крила, настов­бурчує пір’я. Тетерева-косачі під час токування десятками збираються на узліссях, полянах ще вночі, а вранці токуючі самці приймають певні пози, час від часу злітають вгору, «бурмочуть». На такі токовища прилітають і самки. Самці глухарів ходять з красиво розпущеними хвоста­ми і «креслять» по снігу розпущеними крилами. В розпал токування пів­ні регулярно прилітають на токовище звечора, хоч основне токування відбувається вранці. Спочатку самці співають, сидячи на дереві, потім спускаються на землю. Закінчується токування після запліднення знову на деревах. Спів у глухарів складається з «текання» і глухої пісні — «точіння». Вся пісня триває 5—6 секунд, але птах майже не робить пауз і стає глухим до будь-якого шелесту і шуму. Деякі кулики (бекаси) токують в повітрі, то піднімаючись, то опускаючись. При цьому при роз­пусканні рульового пір’я утворюється звук, який нагадує мекання вівці. Гагари, норці, качки, лебеді токують на воді. При цьому можна спосте­рігати інтенсивні плаваючі рухи. Спів є одним з пристосувань, які по­легшують зустрічі статей у природі. Спів самця є сигналом самці, разом з тим — і іншим особинам того самого виду про те, що територія зайнята. Найбільш активно співають птахи перед початком гніздуван­ня, під час гніздування, коли гормональна діяльність активізує спів.

Деякі птахи (глухар, тетерев, турухтан) токують групами, інші (ку­ріпка біла, рябчик, чибіс) — поодинці. Токування пов’язане з утворен­ням гніздових ділянок, на яких і відбувається утворення пар. Лише у деяких птахів (хижі, лебеді, чистики, гуси) пари формуються на зимів­лях. Гніздові ділянки бувають різних розмірів. У великих хижих пта­хів вони досягають кількох кілометрів, у дрібних птахів займають лише 0,2—0,5 га, у птахів, які живуть колоніями, розмір гніздової ділянки — саме гніздо. Птахи активно захищають гніздову ділянку від вторгнення особин того ж виду, особливо у найбільш важливий період — період відкладання яєць і насиджування кладки. Гніздові ділянки різних пар в тій чи іншій мірі відокремлені одна від одної. Як правило, охороняють гніздову ділянку види, які погано літають і не можуть у короткий час підносити здалека значну кількість корму (мухоловка сіра, щеврик лі­совий, куріпка біла). Після вилуплення пташенят гніздова ділянка втра­чає своє значення, оскільки п роль зводиться до забезпечення моногамії.

Складні форми поведінки птахів у шлюбний період є проявом високої до­сконалості вищої нервової діяльності. У формі інстинктів виявлена турбота про покоління, влаштування гнізд, на­сиджування кладки, вигодовування пташенят, захист їх тощо.

Гнізда птахів. Гніздо є центром гніздової ділянки. Місце для гнізда у птахів, які активно захищають гніздо­ву ділянку (дрімлюги, деякі кулики, горобині та ін.), знаходить самець, який з’являється на місце гніздування раніше за самку. Час будування гні­зда, його розміри і форма неоднакові у різних видів. Гніздо має внутрішню заглибину — лоток і стінки гнізда — борти. Функція гнізда багатогранна: воно зберігає кладку в компактній ку­пі, що дає можливість квочці покрити її тілом, є місцеперебуванням протя­гом деякого часу пташенят, в ньому створюється оптимальний температур­ний режим, що забезпечує захист за­родка від вологи, вітру, дощу, холоду тощо. Гніздо, будучи замаскованим або розташованим у малодоступному місці, захищає кладку, пташенят і квочку від ворогів тощо. Гнізда у пта­хів бувають різними за своєю склад­ністю (рис. 162). У дрімлюги, кайри, зуйка гніздом є ділянка субстрату, на яку птахи відкладають яйця. Гні­здо у крячка річкового — заглибина в піску. Подібні гнізда, але трохи склад­ніші, влаштовують кулики, курині, які вистилають заглибини підстилкою. Примітивне гніздо інколи птахи вла­штовують на деревах — підстилка без бортів (голуби). Гнізда більшості го­робиних та інших птахів є більш дос­коналими, мають глибокий лоток, на­півзакриті чи закриті. Багато птахів (синиця довгохвоста, ремез, вівчарики та ін.) влаштовують гнізда досить складної будови, що є проявом високої форми поведінки. Між найпрості­шою будовою гнізда і найбільш складними гніздами є ряд переходів.

У деяких птахів гніздування пов’язане з утворенням дупел (сини­ця велика, дятли, шпаки), нір (ластівки берегові, зимородки-рибалочки, стрижі). Ластівки сільські зліплюють гнізда з глини і гною, дрозди — обмазують внутрішню частину гнізда глиною. Для влаштування гнізда деякі птахи використовують найрізноманітніший будівельний матеріал: траву, мох, пір’я, лишайники, прутики. Будівельний матеріал добува­ють з найближчої місцевості.

За характером розміщення гнізд птахів поділяють на колоніальних і гніздуючих поодинці. До птахів, що гніздяться колоніально, належать більшість мартинів, кайри, пелікани, баклани, граки, коровайки, ластів­ки берегові та ін. Цих птахів порівняно небагато. Колоніальне гнізду­вання пов’язане з наявністю багатої на їжу невеликої площі, необхід­ної для гніздування. Таке гніздування птахів має деякі переваги над поодиночним у захисті від хижаків.

При поодинокому гніздуванні окремі пари займають певну ділянку, на якій вони розміщують гніздо і добувають корм як для себе, так і для пташенят (кулики, річкові качки). Отже, гнізда у птахів дуже різ­номанітні, але завжди є характерними для кожного виду. Вони виявля­ють одну з конкретних форм зв’язку виду з середовищем.

Форма, розмір, кількість яєць та їх забарвлення. Зробивши гніздо, птахи починають відкладати яйця. Форма яєць, розмір їх та кількість дуже мінлива. У більшості видів яйця видовжені, один кінець тупий, другий гостріший. Значне звуження одного кінця і розширення другого спостерігається у кайр. У деяких, наприклад сов, яйця майже круглі.

Кількість яєць у різних птахів буває неоднакова. Одні птахи (кай­ри, деякі великі хижі) відкладають одне яйце, інші (багато голубів, га­гари, журавлі) мають кладку з 2 яєць. Три яйця відкладають більшість мартинів, рябки; чотири яйця — кулики. Горобині мають кладку з 4— 6 яєць (іноді — 15, наприклад, у синиці). Найбільшу кількість яєць у кладці мають качині (16), курині (куріпка сіра — до 25, кеклик — до 26 штук). Розміри кладок змінюються у одних і тих же видів. Більш-менш постійна кількість яєць характерна для тих птахів, які відклада­ють небагато яєць. Значно більші коливання яєць у кладках бувають у птахів, що відкладають багато яєць.

У багатьох видів птахів при сприятливих температурних і кормових умовах кількість яєць у кладці більша. Ця закономірність добре про­являється у деяких денних хижих (мишоїдів), сов, куриних. Як прави­ло, виводкові птахи утворюють більшу кладку і відкладають крупніші яйця, ніж гніздові. Відносна вага яєць також дуже мінлива: порівняно велика у дрібних птахів, менша — у птахів великого розміру. Чим біль­ша кількість яєць у кладці, тим менша відносна вага яйця. Відносна вага усієї кладки, як і окремого яйця, у різних видів птахів зазнає знач­них коливань. У погонича звичайного вона становить 125%, У кулика-перевізника — 117%, у королька — 120%, у качки-гоголя — 110%, у нор­ця великого —1/7-1/8ваги тіла. Проміжок між відкладанням яєць та­кож різний у різних птахів. У більшості птахів він триває 2 доби, іноді, зокрема у хижих птахів,— 5 діб. Якщо відбирати з кладки по одному яйцю до насиджування, то деякі птахи поповнюють її. Очеретянка боло­тяна при цьому відкладає до 11 яєць, галка — до 15, крутиголовка — до 62, дятел золотий — до 71. Цю особливість враховують при розве­денні яйценосних порід курей та інших одомашнених птахів, а також при експлуатації «пташиних базарів» на півночі. Втративши кладку після її утворення, деякі види птахів роблять другу.

Забарвлення яєць різноманітне. У птахів, що відкладають яйця в закриті гнізда, нори, дупла або прикривають кладку, яйця білі (зимо­родки, сови, дятли, сиворакші, деякі горобині). У птахів, гнізда яких відкриті або знаходяться на землі, яйця строкаті і загальне забарвлен­ня кладки нагадує фон навколишнього середовища.

Насиджування. Створити більш-менш стабільний температурний ре­жим допомагають насідні плями. Це своєрідне пристосування для виведення потомства у птахів: пух і пір’я в області плям випадають, одночасно посилюється постачання цих місць кров’ю. Порівняно ста­більний температурний режим ха­рактерний для зародків тих птахів, у яких в насиджуванні беруть участь обидва батьки (страуси, дят­ли, голуби). У виводкових птахів, у яких насиджує тільки самка і наси­джування відбувається з перервами, менш стабільний температурний режим (курині, гусині, великі хижі). У деяких птахів при насиджуванні кладки спостерігається строгий роз­поділ часу насиджування. Так, у страуса африканського самка наси­джує вдень, самець — вночі; самець дятла насиджує вночі, самка — вдень. Період насиджування у різних видів птахів неоднаковий. Він тісно пов’язаний з розмірами птаха, яйші, умовами гніздування тощо. Так, найбільш короткий інкубаційний період характерний для дрібних горобиних. Він триває до 15 днів. Найбільший — у великих денних хижих птахів — до 44 днів. У виводкових птахів насиджування триває трохи довше, ніж у гніздових.

Пташенята, що вийшли з яєць, у різних птахів розвинені неодна­ково. У зв’язку з цим усіх птахів ділять на дві групи: ви­водкові і гніздові. Пташенята виводкових птахів з’являються на світ зрячими, покритими пушком, проявляють здібність до самостійного руху за батьками, добування корму. До виводкових птахів належать: бігаючі, гусині, курині, пастушки. Пташенята гніздових птахів вихо­дять з шкаралупи голими, сліпими, безпорадними. Тіло одних з них мало, інших добре опушене, з дуже несталою температурою. Такі пташенята довгий час перебувають у гнізді і вигодовуються батьками. Період перебування пташенят у гнізді в багатьох горобиних майже до­рівнює періоду насиджування. У птахів великого розміру ріст і розви­ток пташенят проходять повільно, і пташенята перебувають у гнізді довго (у крука близько 50 днів). Пташенята, що виводяться у назем­них гніздах, розвиваються швидше, ніж ті, які живуть у закритих міс­цях. До гніздових птахів належать горобині, дятли, ракші, стрижі і ба­гато інших. Між виводковими і гніздовими є ряд перехідних груп. До виводкових належать і кулики, в малят яких проявляються деякі озна­ки гніздових. У напіввиводкових (чистуни, мартини та ін.) пташенята зрячі й опушені, але певний час вони знаходяться на місці виходу із яйця і вигодовуються батьками. До гніздових належать хижі птахи, але їхні пташенята бувають вкриті густим пухом і в деяких вони зрячі.

У більшості птахів спостерігається турбота про захист покоління. Форми захисту різні: розташування гнізд у важкодоступних місцях — на деревах, гілках, скелях; маскування гнізд у норах, дуплах. У багатьох птахів яйця мають маскувальне забарвлення, що робить їх непомітними. Яйця деяких куликів, дрімлюг та інших важко помітити навіть на близькій відстані. Гніздові птахи активно захищають своїх малят, що знаходяться в гнізді, намагаючись прогнати ворога. Малята виводкових мають захисне забарвлення, що допомагає бути непомітни­ми для ворогів. При цьому про небезпеку попереджають їх дорослі, пташенята завмирають на місці. Деякі птахи відводять ворога від гніз­да, прикидаючись пораненими (плиска, дрімлюга і багато куликів). Окремі види птахів (великі хижі) самі захищають гнізда, кладки і пта­шенят. У деяких птахів виробилось своєрідне пристосування для охоро­ни гнізда. Так, казарки інколи розташовують гнізда недалеко від гні­зда сокола-сапсана, який активно захищає своє гніздо і цим самим не допускає хижака на цю територію. В стінках гнізд орла степового влаштовують гнізда горобці.

Отзывов (1)

Дуже,цікаво

Ваш відгук