Біологія » Архив сайта » Відділ лишайники

Відділ лишайники

3

Автор: admin | Розділ: Нижчі рослини | 10-03-2012

Лишайники — своєрідної комплексної природи організми: вони скла­даються з гриба і водорості. Це багаторічні рослини, що мають слань різ­номанітної форми, розміру, забарвлення і будови.лишайник

Морфологія лишайників. За формою слані розрізняють три основні морфологічні типи лишайників: кіркові  (накипні), листуваті, кущисті. Слань кіркових, або накипних, лишайників має вигляд порошковидної, зерни­стої, горбкуватої або гладень­кої кірки, яка щільно зроста­ється з субстратом. Кіркова слань буває поверхневою або заглибленою в субстрат. На­кипні лишайники, слань яких заглиблена в кору дерева, на­зиваються гіпофлеодними, а в каміння — ендолітними, а лишайники з поверхневими сланями відповідно поділя­ються на епіфлеодні і епілітні. Майже 80% лишайників належать до кіркових, які вважаються найпримітивнішими. Слань листуватих лишайників має вигляд дорзовентральної будови лусок або пластинок, прикріплених до субстрату за допомогою пучків грибних гіф — ридзин, і легко відокремлюється від субстрату.

Слань кущистих лишайників має вигляд тонких ниткоподібних або стебельцеподібних, часто розгалужених кущиків, які до субстрату прикріп­люються тільки своєю основою. «Гілочки» цих лишайників здебільшого мають радіальну будову. Між цими трьома основними морфологічними ти­пами бувають численні перехідні форми. Часто основа кущистого лишайника складається з кількох лусок чи пластинок (первинна слань), від яких вже відходить розгалужена частина слані. Чимало лишайників мають слань у центрі накипну, а з периферії майже листувату. Забарвлення слані зде­більшого буває сірувато-зелене, сіре, оливкове, коричнювате, білувате, жовте та ін. — до чорного. Розмір слані від кількох міліметрів (накипні лишайники) до кількох метрів завдовжки, а в середньому 3—20 см завдовж­ки (деякі кущисті лишайники досягають 50 см).

Анатомія лишайників. За анатомічною будовою слані лишайники по­діляються на гомеомерні і гетеромерні. Слань гомеомерних лишай­ників на поперечному розрізі не має шарів: клітини водорості (гонідії) більш-менш рівномірно розміщені між гіфами гриба. Слань гетеромерних лишай­ників складається з кількох шарів, найчастіше їх буває 3—4: коровий шар на верхній, а іноді й на нижній стороні листуватої слані складається з щільного плетива грибних гіф — плектенхіми (псевдопаренхіми); гонідіальний шар утворений гіфами гриба і численними клітинами водоростей; серцевина утворена рихло розташованими гіфами гриба, без клітин водоро­стей. Гонідіальний шар порівняно з серцевиною має більшу інтенсивність дихання, більший вміст азоту, більш ефективні механізми вби­рання поживних речовин; сер­цевина є місцем відкладання за­пасних поживних речовин, вона утримує більше води.

Компоненти лишайника. Пе­реважна більшість грибів, які входять до складу лишайників, належить до сумчастих, до груп порядків піреноміцетів і дискоміцєтів. Зустрічаються лишайники (переважно в тропіках), до складу яких входять базидіальні гриби, зокрема телефора, офаліна. Гриби ли­шайників втратили здатність до самостійного життя і без водоростей швидко гинуть.

Водорості лишайників здебільшого належать до зе­лених, рідше — до синьо-зе­лених. Із зелених водоростей найчастіше зустрічаються од­ноклітинні види, із протоко­кових — цистокок, плеврокок, хлорокок, хлорела та ін.фото лишайника, зрідка види трентеполії і кладофори. Синьо-зелені водорості представлені в лишайниках ностоком, рідше хроококом, глеокапсою. Лишайники з синьо-зеленоводоростевим компонентом часто утворюють слизуваті гомеомерні слані і називаються слизуватими.

Постійність водоростевих гонідій у видів лишайників досить велика. Певний вид лишайників майже завжди має в своєму складі відповідний вид водорості.

Розмноження. Розмножуються лишайники переважно частинами сла­ні, соредіями, ізидіями. Кусочки слані кіркових лишайників зви­чайно відриваються разом з кусочками субстрату. Соредії утворюються у великій кількості всередині слані вгонідіальному шарі і являють собою пи­луваті частинки, що складаються з однієї чи кількох клітин водоростей, ото­чених гіфами гриба. Під тиском скупчення соредій коровий шар слані розри­вається і назовні утворюються порошковидні купки, так звані соралі. Фор­ма і розташування соралей є ознакою спадковою і має таксономічне значен­ня. Соредії розвиваються в зрілих сланях і переважно у видів, які не ут­ворюють спороношень. Вони розносяться за допомогою вітру або води і в нових місцях проростають у слань лишайника. Ізидії є зовнішніми вирос­тами слані і мають подібну до неї будову. Вони вкриті коровим шаром, міс­тять гіфи гриба й клітини водорості. Із збільшенням слані ці вирости від­ламуються і розповсюджуються вітром чи водою. Соредії й ізидії є доско­налими способами розмноження лишайників, оскільки вони мають в собі обидва компоненти лишайника. Деякі дослідники вважають, що ізидії є фотоморфозами, тобто утворами, які формуються як пристосування до умов яскравого освітлення, бо сприяють збереженню вологи. Соредії частіше утворюються у тих лишайників, які ростуть в умовах розсіяного світла і більш вологого повітря (полог лісу, печери тощо). Водорості лишайника роз­множуються простим поділом або автоспорами. Вони не втратили своєї самостійності, і після звільнення з лишайника відновлюють розмноження, за допомогою зооспор і гамет, нормально ростуть і розвиваються. Гриби лишайників утворюють характерне для них спороношення. Статеви­ми спороношеннями аскових грибів лишайників є аскоспори, що утво­рюються в сумках, а останні розміщені в апотеціях чи перитеціях. Перед утворенням сумчастого спороношення відбувається статевий процес у ви­гляді запліднення аскогона спермаціями через трихогіну. Спермації або пікноспори утворюються в особливих замкнених вмістищах — спермого­ніях або пікнідх. У багатьох грибів лишайників типовий статевий процес редукований, але завжди відбувається дикаріонізація міцелію і каріогамія. В міру достигання спори з апотеціїв і перитеціїв звільняються і переносяться, повітряними течіями. Спо­ри бувають дуже різноманіт­ними за будовою і забарвлен­ням. При наявності поруч відповідної водорості із спори розвивається новий лишайник.

Отзывов (3)

ну нето что надо

Да, я совсем не то искала, но инфомация действительно интересная
( насправді я говорю по українськи )
Так, я зовсім не те шукала, але інформація дійсно цікава))

те що шукала!) дуже вдячна, знайшла те, що потрібно!))

Ваш відгук