Біологія » Архив сайта » Перехресне запилення вітром. Самозапилення

Перехресне запилення вітром. Самозапилення

0

Автор: admin | Розділ: Насінне розмноження | 29-07-2010

Пилок з тичинок однієї квітки на приймочку іншої переносять не тільки комахи. Є рослини, квітки яких запилюються вітром.

Вітрозапильні рослини частіше ростуть великими скупченнями, як, наприклад, зарості ліщини, березові гаї. Жито і куку­рудзу людина висіває на сотнях, а іноді й тисячах гектарів землі. Це полегшує запилення. Справді, куди б не подув вітер, всюди ні його шляху зустрінуться такі самі вітрозапильні рослини. Части­на сухого і легкого пилку обов’язково потрапить на приймочки. У вітрозапильних рослин достигає дуже багато пилку, але більша його частина пропадає, не запилюючи квіток.

Улітку над житнім полем хмарою піднімається квітковий пилок. Навесні те саме можна побачити, коли цвітуть ліщини, береза та інші вітрозапильні дерева і кущі. Вітром запилюються тополя, вільха, дуб, береза, ліщина, жито, кукурудза та інші рослини з непоказними квітками.

Більшість дерев, квітки яких запилює вітер, цвітуть рано Навесні, до розпускання листків. Завдяки цьому пилок краще потрапляє на приймочки.

У рослин, запилюваних вітром, не буває яскравих запашних Квіток з великими пелюстками, які могли б утруднити запилен­им. Непоказні, як правило, дрібні квітки, пиляки на довгих зави­ваючих нитках, дуже дрібний, легкий, сухий пилок — усе це пристосування до запилення вітром.

Розглянемо, як відбувається запилення у жита. Його непоказ­ні квітки розміщені звичайно по дві в колоску. Численні колоски сидять на спільній осі складного колоса. Кожна квітка жита має дві квіткові луски. Між ними містяться три тичинки, нитки яких її час розсіювання пилку стають дуже довгими, а пиляки вели-ми. Маточка має дві приймочки, схожі на ніжні запашні пір’їнки.

Спочатку в квітки жита розсуваються квіткові луски. Між ними показуються жовті пиляки. Тичинкові нитки швидко ростуть і виносять пиляки назовні. Пиляки розкриваються. З них висипається пилок, який підхоплюється вітром. Тільки після того з квітки з’являються приймочки. Пиляки розгойдуються на тичинкових нитках, продовжуючи висипати пилок. Вітер під­пилює пилок і несе його на сусідні рослини, з квіток яких уже всунулися пухнаті приймочки.

Крім перехресного запилення, у деяких рослин відбувається самозапилення. При самозапиленні пилок потрапляє з пиляків на приймочку тієї самої квітки. Так запилюються пшениця, льон, ячмінь, горох, квасоля, картопля та інші рослини. Само­запилення в рослин найчастіше відбувається у ще не розкритій квітці, тобто в бутоні. Коли бутон розкривається, запилення вже відбулося.

Ваш відгук