Біологія » Архив сайта » Порядок бенетити

Порядок бенетити

0

Автор: admin | Розділ: Вищі рослини | 05-04-2012

БенетитиБенетити — вимерла група мезозойських рослин, що жили з тріасу по крейди. Максимуму свого розвитку досягли в юрський період і на почат­ку крейди. Це була велика група рослин (до ЗО—40 тис. видів), поширених майже по всій земній кулі. Своїм зовнішнім виглядом вони схожі на саговників і почасти на насінні папороті. Стебла окремих родів були тонкі та дов­гі і нагадували стебла деяких насінних папоротей. У Williamsoniella тонкі стебла до того ж дихазіально галузились, що є дуже рідкісним явищем серед голонасінних. В інших родів стебла були короткі, товсті, бульбовидні або кулясті, покриті панциром з опалих листків.

За анатомічною будовою стебла бенетитів також були близькі до саговників і насінних папоротей. У центрі стебла була добре розвинута серце­вий:!, часто з смоляними каналами, оточена первинною і вторинною дереви­ною. Деревина (ксилема) складалася переважно з драбинчастих трахеїд, почасти також із спіральних та точкованих, і вузьких променів. Між де­ревиною (ксилемою) і лубом (флоемою) було камбіальне кільце; отже, у бенетитів була здатність до вторинного потовщення. Однак, кільця де­ревини і луба в них були порівняно вузькі.

Листки бенетитів були пірчасті, рідше прості, шкірясті, загалом схо­жі з листками саговників. Бенетити відрізнялися від саговників насамперед тим, що в них були своєрідні ентомофільні стробіли (шишки), здебільшого двостатеві, які складалися з мікро- і макроспорофілів. Рідше вони були од­ностатевими і містилися в пазухах листків або прикріплювались спеціаль­ними ніжками до стебел. Будова двостатевого компактного стробіла, або «квітки», була така. У центрі стробіла знаходились макроспорофіли, їх оточували мікроспорофіли. Зовні стробіл був покритий «прицвітними» листка­ми. Кожний макроспорофіл мав тільки один макроспорангій, або насінний зачаток, на більш-менш довгій ніжці. Між макроспорофілами містилися неплідні луски, на верхівці здебільшого розширені у вигляді щитка. Насінний зачаток складався з нуцелуса, усередині якого, певно, містився жіночий заросток (гаметофіт). Зародок мав дві сім’ядолі. Зовні насінний зачаток мав покрив (інтегумент), витягнутий на верхівці в більш-менш довгу трубку з отвором (мікропіле) на кінці.

Мікроспорофіли, як і вегетативні листки, мали пірчасту будову. На їх листочках у два ряди розміщалися мікроспорангії, які, на відміну від саговішків, утворювали синангії, тобто зросталися в камери.У кожній камері було дуже багато мікроспор. Камера відкривалась отвором на нижньому кінці. Цікаво, що мікроспорофіли до достигання спорангіїв були згорнуті, як вайї папоротей; потім вони розпрямлялися. З численних викопних решток бенетитів найкраще вивчені пред­ставники таких родів, як Cycadoidea, Bennettltes, Williamsoniella та Wielandiella.

Ваш відгук