БіологіяБіологія – це цілі організми, мільйони молекул

Дістаючи із зовнішнього середовища все потрібне для життя, моткові рослини ростуть, цвітуть і утворюють плоди з насінням.

Щоб зав’язався плід і розвинулося насіння, має відбутися запилення, а після нього — запліднення.

Заплідненням називають злиття двох статевих клітин — гамет. У квіткових рослин чоловічі гамети — спермії — дуже дрібні. Жіночі гамети — яйцеклітини — значно більші за спермії.

Під час запилення пилок повинен потрапити на приймочки. Зовні пилкові зерна різних рослин дуже різноманітні,у багатьох рослин вони мають форму маленьких кульок. Кожне пилкове зерно вкрите оболонкою, поверхня якої рідко буває гладенька; частіше вона нерівна й покрита шипиками, бородавочками і виростами у вигляді сіточки. Це допомагає пилковим зернам триматися на тілі комахи-запилювача і на приймочці.

На поверхні приймочки виділяється липка рідина, яка утримує пилок. Тут пилинка проростає в довгу, дуже тонку пилкову трубку. Пилкова трубка спочатку росте між клітинами приймоч­ки, потім — стовпчика і, нарешті, вростає в порожнину зав’язі.

У порожнині зав’язі містяться насінні зачатки. Кількість насінних зачатків у зав’язях різних рослин неоднакова. У пшениці, ячменю, жита, вишні зав’язь має тільки один насінний зачаток, у бавовнику — кілька десятків, а в маку їх кілька тисяч.

У міру росту пилкової трубки по ній з пилкового зерна пе­реміщуються дві клітини, які мають крупні ядра. Це спермії. Вони весь час перебувають біля кінчика пилкової трубки, який росте.

Насінні зачатки розвиваються на внутрішніх боках стінок зав’язі і, як усі частини рослини, складаються з клітин. Кожний насінний зачаток має покрив, у якому на верхівці насінно­го зачатка є вузький канал — пилковхід, що веде до тканини, яка займає центральну частину насінного зачатка.

У цій тканині, яка складається з дрібних клітин з тонкими оболонками, розвивається група відносно великих клітин. Серед них ближча до пилковходу — яйцеклітина. Крізь пилковхід у насінний зачаток вростає кінчик пилкової трубки. Яйцеклітини зливається з одним із сперміїв. Відбувається запліднення, в ре­зультаті якого утворюється зигота (від грецького слова «зіготос», що означає «з’єднаний разом»). Другий спермій зливається з най­більшою клітиною з групи клітин насінного зачатка.

Що ж відбувається в насінному зачатку після запліднення? Утворена в результаті злиття двох гамет зигота ділиться. Кожна з виниклих при цьому клітин знову ділиться і т. д. Внаслідок багаторазових поділів клітин розвивається багатоклітинний зародок нової рослини. ,

З найбільшої клітини насінного зачатка, яка злилася з дру­гим спермієм, розвиваються клітини ендосперму, в яких нагромаджуються запаси поживних речовин. Ендосперм постачає їх за­родкові під час його розвитку.

З покривів насінного зачатка розвивається насінна шкірки. У насінні одних рослин (пшениця, конвалія, фіалка) запаси поживних речовин нагромаджуються і зберігаються в ендоспермі, а в насінні інших (квасоля, грицики) — у самому зародку. Так після запліднення з насінного зачатка розвивається насінина.