Біологія » Архив сайта » Порядок магнолієцвіті

Порядок магнолієцвіті

0

Автор: admin | Розділ: Вищі рослини | 29-04-2012

Один з примітивних порядків дводольних. Викопні його рештки відомі з крейдового періоду. Філогенетично зв’язаний з багатьма іншими порядками дводольних і однодольних і виводиться відМагнолія вимерлих мезозой­ських бенетитів або від спільної предкової групи. Найхарактернішою рисою порядку є наявність у типових родин апокарпного гінецея, що складається з багатьох вільних плодиків (звідси й назва порядку). Інші риси примітив­ної будови квітки такі: видовжене опукле квітколоже, невизначене число членів квітки — андроцея, гінецея і навіть оцвітини, переважно ацикліч­не їх розміщення. Але в межах цього великого порядку є переходові квіт­ки. Так, у деяких тропічних представників порядку ознаки дводольних і однодольних (розміщення членів квітки в тричленних колах, безладне розташування провідних пучків у стеблі, зростання двох сім’ядолей в одну й ін.) поєднуються. З одного боку, це свідчить про відсутність різкої межі між однодольними і дводольними, а з другого — про можливість виникнен­ня перших від останніх через магнолієцвіті.

Порядок охоплює багато родин, переважно тропічного і субтропіч­ного походження.

Родина магнолієві (Magnolіасеае). Дерева або кущі, ли­стопадні або вічнозелені. Листки чергові, великі, цілокраї, з ефірними залозками всередині. Квітки двостатеві, правильні, великі, з видовженим квітколожем: оцвітина складається з 6—12 листочків, розміщених спірально або тричленними колами; тичинки численні, з широкими нитками; маточок багато, гінецей апокарпний, зав’язь верхня; плід збірний, з листянок, зібраних у вигляді шишки, рідше ягодоподібний.

Магнолієві — одна з давніх і примітивних родин дводольних, відома з крейдового періоду. Нині родина охоплює 12 родів і близько 200 видів, поширених переважно в субтропіках Східної Азії і Північної та Південної Америки.

Магнолія (Magnolia) охоплює близько ЗО видів і ряд гібридів з красивими поодино­кими білими, кремовими або рожевими квітками. Листки великі, шкірясті, вічно­зелені в північноамериканських видів і листопадні — в східно-азіатських. У парках Криму і в Західному Закавказзі досить поширена дуже красива вічнозе­лена магнолія великоквігшова з великими білими запашними квітками, родом з Флоріди (США). Деякі листопад­ні види зустрічаються нерідко в культурі у нас — переважно в Закарпатті і Прикарпатті: м. кобус (М. kobus) з кремово-білими квітками, з ніжним і приємним запа­хом, магнолія загострена з жовто-зеленими дзвониковидними квітками, м. японська — одна з найкрасивіших листо­падних магнолій з великими чашовидними кремово-білими квітками.

Тюльпанне дерево (Liriodendron) має два види, з яких L. tulipifera дико росте в Північній Америці. Це красиве дерево до 50 м у висо­ту з ліровидними листками і оранжево-жовтими квітками, схожими на квітки тюльпанів (звідси й назва дерева). Широко культивується в садах і парках Західного Закавказзя від Сочі до Батумі, де досягає іноді величез­них розмірів. На Україні росте в багатьох парках, крім степових районів.

Дріміс (Dritnys) — має 10 видів, властивих південній півкулі (тропіки і субтропіки Південної Америки, Австралії та прилеглих островів). Усі види —деревні форми. Характерною рисою роду є наявність у дереви­ні не трахей, а трахеїд з обведеними, як у хвойних, порами. Це свідчить про велику давність роду.

Шизандра, лимонник (Schizandra chinensis) — деревовидна ліана родом з Далекого Сходу. Плоди — дрібні червоні ягоди, вживають як сильний тонізуючий і стимулюючий засіб від фізичної перевтоми. Культивується в Україні (переважно в ботанічних садах).

лавровіРодина лаврові (Lauraceae). Дерева або кущі, рідше трав’я­нисті ліани. Листки прості, цілісні, неопадні, з внутрішніми ефірними залозками, з характерним різким запахом. Квітки в суцвіттях, двостате­ві, рідше одностатеві, правильні; квітколоже увігнуте або дисковидно розширене, до його краю прикріплю­ються листочки оцвітини, утво­рюючи два тричленні кола; тичи­нок 9-12, у 3-4-х колах, їх нит­ки при основі мають залозки; пи­ляки відкриваються 2-4 клапа­нами; маточка одна, з одногніздою верхньою зав’яззю і одним насінним зачатком; плід — кі­стянка або ягодоподібний, часто оточений більш або менш роз-рослим квітколожем.

Родина лаврові охоплює 50 родів і близько 2000 видів, поширених переважно у тропі­ках і субтропіках. Родина дав­ня. У викопному стані відома з нижньої крейди. На Україні її представники були значно поши­рені в третинний період. У складі родини є чимало цінних техніч­них і пряних рослин.

Лавр благородний — дерево або ви­сокий кущ, родом з Середземно­мор’я. Листки не опадають на зиму і мають характерний запах; плід — чорна кістянка. Усі ча­стини дерева містять ефірну олію. Висушені листки («лавро­вий лист») здавна вживають як прянощі в кулінарії і консервній промисловості. Лавр добре росте і в умовах Південного берега Криму. У стародавній Греції лавр був присвячений Аполлонові. Його гілками увінчували переможців у битвах і турнірах, а також відомих учених, поетів, артистів.

Коричник об’єднує близько 100 видів дерев і кущів, які поширені в Південно-Східній Азії і Австралії. Широко відо­ме, зокрема, камфорне дерево, або камфорний лавр (С. catnphora), родом з Японії і Китаю (о. Тайвань). Це велике, до 40-50 м заввишки, красиве дерево. Добре росте в районі Батумі — Сухумі. З кори тропічних дерев — коричника цейлонського (С. zeylanicum) і коричника індійського (С. cassia) добувають корицю.

Ваш відгук