Біологія » Архив сайта » Порядок жовтецевоцвіті

Порядок жовтецевоцвіті

0

Автор: admin | Розділ: Вищі рослини | 30-04-2012

жовтецевоцвіті Близький до попереднього, часто об’єднується з ним в один порядок багатоматочкових. Але до жовтеїіевоцвітих належать переваж­но трав’янисті родини. Квітки різної будови, в межах родин еволюціо­нують від актиноморфних до зигоморфних, від невизначеного до визначеного числа членів квітки з різним розташуванням на квітколожі; оцвітина прос­та або подвійна, п’яти- багаточленна; тичинок і маточок звичайно багато; плоди різної будови і консистенції — збірні листянки, сім’янки, рідше ягоди чи коробочки. В складі порядку 7-8 родин.

Родина жовтецеві (Ranunculaceae). Багаторічні трави, рід­ше кущі, ліани або однорічники. Листки чергові, рідше супротивні, здебільшого прості. Квітки актиноморфні або зигоморфні, оцвітина з невизначеним або визначеним числом членів, п’ятичленна, з різними переходами від простої до подвійної; тичинок здебільшого багато, маточок кілька або багато, рідше одна, гінецей найчастіше апокарпний; зав’язь з одним або кількома насінними зачатками.

Жовтецеві — велика, в основному позатропічна родина, що охоплює 40 родів і близько 2000 видів.

У складі родини е чимало отруйних і шкідливих для тварин та людини рослин, які містять у своїх органах різні алкалоїди, глікозиди тощо. Дея­кі рослини, як горицвіт, аконіт, чемерник та ін., відомі як лікарські, а ор­лики, чорнушка садова, півонія, дельфіній, ломиніс та ін.— як декоратив­ні. У лісах, на узліссях і гірських луках досить поширені різні види анемон і еону. На суходільних і заплавних луках часом досить поширені різні жовтеці. За типом плодів і будовою квітки жовтецеві поділяються на три підродини: півонієві, чемерникові й анемонові.

Підродина півонієві (Paeonioideae). Плід збірний, з лис­тянок, оцвітина подвійна, чашечка п’ятилиста, пелюсток багато або 5, квітки правильні. Рід півонія налічує близько 20 видів, які дико ростуть у Східній Азії, Європі і Північній Америці. У декоратив­ному садівництві найбільше поширені різні сорти півонії, що виникли від схрещування півонії білоцвітої. У цілинних степах України дико росте п. вузьколиста, або воронець, з темно-червоними квітками і пірчасторозсіченими на лінійні частки листками. У соснових лісах України, на відкритих схилах Гірського Криму поширена п. трійчаста (P. triternata) з світло-ліловими або роже­вими квітками.

Підродина чемерникові (Helleboroideae). Плід — збір­на листянка, коробочка або ягода. Квітки з простою або подвійною оцві­тиною, часто з пелюстковидною чашечкою, правильні або неправильні.

Чемерник, або зимівник (Helleborus), має близько 20 ви­дів. Багаторічники, з пальчасторозсіченими листками. Квітки правильні, чашолистків — 5, забарвлені, пелюс­ток 5-8, дрібні, трубчасті. Рослини дуже отруйні, містять у кореневищах і листках глікозиди та алкалоїди: гелеборин, гелебореїн і гельборсид, що діють на серце. У широколистих лісах Західного Поділля зрідка трапля­ється чемерник чорний (Н. niger). Як декоративну рослину розводять ч. зелений (Н. viridis) і чагарниковий (Н. dumetorum); обидва види легко ди­чавіють.

Чорнушка (Nigella) — однорічні рослини, з правильними пооди­нокими блакитними квітками. Деякі види, як чорнушка польова і ч. нив’яна, трапляються в нас як бур’яни у засмічених місцях або, часом, у посівах. Чорнушку дамаську вирощу­ють як декоративну рослину.

Купальниця (Trollius) — багаторічники, з кулястими або напівкулястими квітками (завдяки щільному черепичастому наляганню чашолист­ків). На Україні росте в лі­сах і чагарниках у вогких місцях купальниця європейська (Т. europaeus) з красивими лимонно-жовтими кулястими квітками; пелюстки дрібні, лінійні, оранжеві, загорнуті.

Калюжниця налічує кілька близьких між собою видів, поширених в областях з холодним і помірним кліматом. Багаторічники, з цілісними листками, простою віночковидною оцвітиною з 5-12 листоч­ків. На болотах, по берегах водойм, у вільшняках росте калюжниця болотяна. Ця рослина отруйна (містить анемонін, берберин і холін).

Орлики (Aquilegia), налічує близько 75 видів. Багаторічники, з складними дво-трироздільними листка­ми. Чашечка п’ятилиста, забарвлена: синя, рожева або лілова; пелюсток 5, лійковидних, з шпорками. Найбільше відомі орлики звичайні (A. vulga­ris), які ростуть у лісах і чагарниках. їх культивують як декоративні; легко дичавіють.

Дельфіній (Delphinium) — великий рід, що налічує близько 200 видів. Багаторічники, рідше однорічники з розсіченими листками і зигоморфними квітками. Чашолистків 5, забарвлених (сині,Дельфіній рожеві, рідше білі), з них один верхній — із шпоркою. Пелюсток 2—4, які або зрослися між собою, або 2 верхні із шпорками, вкладеними в шпорку чашолистка. Бур’яном ярих і озимих культур є дельфіній польовий, або сокирки (D. consolida) — вид дуже мін­ливий, нині розділений на кілька дрібних видів.

Аконіт, або борець, має близько 60 видів. Багаторічники, часто з потовщеними здутими коренями і пальчастороздільними листками. Квітки в китицях, зигоморфні. Чашолистків 5, забарвлених (фіолетові, лілові, жовті), з них верхній має вигляд шолома або ковпачка. Пелюсток дві, які зрослися між собою. Більшість видів аконітів поширені в нас на Поділлі, у Прикарпат­ті і в Карпатах. У рівнинній частині України для Лівобережжя більш харак­терним є аконіт гайовий (A. nemorosum) з жовтими квітками, для Правобережжя— а. Бессерів з брудно-білими квітками.

Підродина анемонові (Anemonoideae). Плід —збірна сім’янка, однонасінна. Квітки правильні, оцвітина проста, віночковидна, рідше подвійна.

Анемона, або вітряниця (Anemone) — численний рід. Багаторічні кореневищ­ні рослини з білими або жовтими квітками. Дуже поширена в листяних і мішаних лісах України анемона жовтецева з жовтими квітками. У лісах Правобережжя досить часто трапляється ще а. дібровна (A. nemorosa) з білими квітками. Красиві рожево-фіолетові квітки, що нага­дують квітку нарциса, має а. нарцисоцвіта (A. narcissoflora), яка росте на гірських луках (полонинах) Карпат.

Дуже поширеним у соснових лісах є сон широколистий, або сон-трава (Pulsatilla latifolia), з великими поодинокими рожевувато-бузковими квіт­ками, що з’являються в квітні раніше від прикореневих пальчастих лист­ків.

Горицвіт, або адоніс (Adonis), налічує близько 25 видів. Однорічники або багаторічники з пір­часто- або пальчасторозсіченими на вузькі частки листками. Оцвітина подвійна, чашечка п’ятилиста, віночок з 5-24 пелюсток, без нектарників. Найбільш поширеним є горицвіт весняний (A. vernalis) —багаторічник, що росте в степах і по степових схилах. Квітки великі, золотисто-жовті, з’являються навесні. Важлива лікарська і разом з тим отруйна рослина. Трава містить глікозиди серцевої групи. Темно-червоні дрібні квітки має г. осінній, що трапляється зрідка в Україні як однорічний бур’ян у засмічених місцях. Однорічним бур’яном є також г. літній з дрібними яскраво-червоними квітками.

Жовтець (Ranunculus) — великий і досить поширений у приро­ді рід (вогкі луки, ліси, болота, трав’яні схили, береги водойм тощо), що налічує понад 500 видів. Переважно багаторічники; квітки з подвійною п’ятичленною оцвітиною, пелюстки з нектарними ямками при основі. Майже всі жовтецеві є отруй­ними або шкідливими для тварин рослинами, що засмічують луки і пасо­вища. На луках, схилах, узліссях є такі види жовтеців: ж. їдкий, ж. повзучий, ж. золотистий. Дуже токсичним вважається жовтець отруйний, що росте по берегах водойм і у надмірно вогких місцях. Квітки в нього дуже дрібні, мають видовже­не квітколоже. Цікавим щодо форми листків є жовтець водяний, або бага­толистий, що росте у воді. Плаваючі листки в нього лан­цетні, занурені у воду — нитковидні.

Родина лататтєві. Водяні і болотяні бага­торічні рослини з добре розвинутими кореневищами. Листки на довгих черешках, великі, плавають на поверхні води, рідше занурені у воду; в останньому випадку вони розсічені на дрібні частки. Квітки поодинокі, великі, двостатеві, правильні; оцвітина звичайно подвійна, з нерізким по­ділом на чашечку і віночок; чашолистків 3-6; пелюсток багато; вони посту­пово переходять у тичинки, яких багато, рідше 6; маточка утворена бага­тьма зрослими плодолистками, рідше вони вільні, зав’язь нижня, напівнижня або верхня; плоди ягодоподібні або листянки.

Ваш відгук