Біологія » Архив сайта » Порядок рутоцвіті

Порядок рутоцвіті

0

Автор: admin | Розділ: Вищі рослини | 10-05-2012

За типом будови квітки рутоцвіті близькі до сапіндових, або терпен­тинних; провізорно виводяться від розоцвітих через аґрусові. Характерною особливістю їх є наявність дисковидних нектарників і ароматичнихапельсин речо­вин у листках, корі, деревині. Обсяг порядку в різних системах подаєть­ся по-різному. За Енглером, до рутоцвітих належать 12 родин, головною з яких є рутові.

Родина рутові (Rutaceae). Дерева, кущі, рідше трави. Листки супротивні або чергові, з ефірними залозками у вигляді крапок, що про­свічують. Квітки правильні, рідше неправильні, з подвійною чотири-п’ятичленною оцвітиною, тичинок стільки ж або (частіше) вдвічі більше, або багато; маточка складається з 4-5, рідше з одного або багатьох плодолист­ків, зав’язь здебільшого багатогнізда; плоди різноманітні—коробочка, крилатка, ягода, кістянка або плід збірний. За типом плодів родину поді­ляють на ряд підродин, з яких найважливішими є рутові (Rutoideae) з плодом коробочкою і цитрусові, або померанцеві (Aurantioideae), з ягодоподібним соковитим плодом і шкірястим оплоднем, багатим на ефірні залози; квітки білі або рожеві, дуже запашні.

Головним родом підродини рутових є рута (Ruta), види якої поширені переважно в областях з сухим кліматом (Середземномор’я, Середня Азія). У культурі найбільше поширена як ефіронос рута пахуча (R. graveolens) — напівкущ із сіро-зеленими листками і жовтими квітками. Дико росте на відкритих кам’янистих схилах у Криму і на Кавказі. Усі частини рослини містять ефірну олію і алкалоїд рутин, що застосовується в медицині. Вису­шені квітки рути мають приємний запах, що нагадує запах троянди. У світ­лих соснових лісах Криму, а також у чагарниках і по узліссях степових байрачних лісків зустрічається ясенець звичайний (Dictamnus fraxinella) з пірчастими листками і красивими біло-рожевими квітками. Уся рослина гу­сто покрита залозистими волосками, які містять ефір­ну олію. Якщо в тиху пого­ду запалити сірник, повітря біля куща спалахує, але сам кущ не пошкоджується.

З підродини цитрусових найбільше економічне значення мають представники роду цитрус, що налічує до 16 видів, поширених переважно в Південній і Південно-Східній Азії. Культура цитрусових в Індії і Китаї дуже давня і налічує тисячоліття. Нині цитрусові вирощують майже в усіх субтропічних районах світу, зокрема на півдні Китаю, в Японії, Індії, Каліфорнії (США), у країнах Близького Сходу і Середзем­номор’я. Плоди цитрусових багаті на лимонну кислоту, цукри, різні вітаміни, пектинові речовини й ін. Крім досить високих смакових власти­востей, вони є дуже корисними для людини, особливо в зимовий період, коли вітамінів не вистачає. Найчастіше їх споживають у свіжому вигляді, а також консервують, виготовляють з них соки, компоти, цукати і ін. В культурі найчастіше вирощують такі цитрусові: лимон (С. limon), манда­рин (С. reticulata), апельсин (С. sinensis) і ін.

Ваш відгук