Біологія » Архив сайта » Порядок частухоцвіті, або болотникоцвіті

Порядок частухоцвіті, або болотникоцвіті

0

Автор: admin | Розділ: Вищі рослини | 13-06-2012

Охоплюють 6—7 родин водяних, прибережних і болотяних рослин, що мають ряд примітивних рис у будові квітки і анатомічній структурі (тричленний тип будови квітки, апокарпія, геміциклічність, часто невизначене число тичинок і ін.). Ось чому багато систематиків ставить цей по­рядок на початку системи однодольних, виводячи їх від багатоматочкових, зокрема від жовтецевих або лататтєвих. Припускають, що від болотникоцвітих виникла решта порядків Однодольних. Інші ботаніки розглядають болотникоцвіті як гілку, що розвинулась від лілійних або від їх предків, проте цілком імовірно, що обидва ці порядки виникли і розвинулись (не­залежно) від спільних дводольних предків.

Родина частухові. Водяні, прибережні і боло­тяні рослини. Листки в прикореневій розетці. Квітки актиноморфні, з тричленною подвійною оцвітиною; тичинок і маточок 6 або багато; зав’язь верхня; плоди — збірні сім’янки або листянки, з повітроносною тканиною, поширюються водою (гідрохорія). Невелика (близько 70 видів) родина, поширена в областях з помірним і холодним кліматом. Найчастіше зуст­річаються в нас як прибережні і болотяні рослини такі види.

Частуха подорожниколиста з широкоеліптичними (як у подорожника) прикореневими листками і білими або блідо-рожевими квітками, зібраними у велику пірамідальну волоть. Усі час­тини рослини вважаються отруйними.

Стрілолист звичайний має стріловидні надводні листки і лінійні підводні. Квітки білі, у кільцях по 3, на більш або менш довгому квітконосі; тичинок і маточок багато. Восени рослина утворює до 10—12 бульб, що схожі на жолуді; бульби містять до 55% крохмалю. У свіжому вигляді вони мають смак горіхів, а у вареному або печеному — гороху. їх охоче поїдають свині і водоплавні птахи.

Родина сусакові. Близька до попередньої. Від­різняється від неї тим, що насінні зачатки розміщені не на черевному шві, як у частухових, а по всій внутріш­ній поверхні стінок зав’язі. Невелика родина, що налічує всього 1 рід і 2 види водяних і болотяних рослин.

Сусак зонтичний. Кореневищна рослина з лінійно-жолобчастими листками в прикореневій розетці і біло-рожевими квітками, зібраними в прості зонтиковидні суцвіття; плід—збірний, з листянок; бульбовидні кореневища сусака їстівні, вони містять до 66% крохмалю і цукристих речовин. У Нижньому Поволжі і на Кавказі їх часом вживають як картоплю в смаженому і печеному вигляді. Борошно з них має світло-жовтий колір і приємний солодкуватий смак. З листків плетуть циновки, кошики й ин.

Родина жабурникові. Близька до поперед­ніх двох родин, але зав’язь нижня; квітки звичайно дводомні; плоди яго­доподібні. Відомо близько 100 видів, поширених у прісних і морських во­доймах майже по всій земній кулі.

Жабурник, або водокрас, плаває на поверхні води, з округло-нирковидними черешчатими листками, плівчастими при­листками і білими квітками. Росте скрізь у стоячих і прісних водоймах з повільною течією. Зимуючі бруньки жабурника ослизнюються, прили­пають до тварин, які й переносять їх в інші водойми.

Тілоріз алоевидний — багаторічна водяна рослина з жорсткими тригранно-мечовидними гостропилчастими листками в при­кореневій розетці. Квітки білі, при основі жовтуваті. Росте, як і поперед­ня рослина, у водах стоячих і з повільною течією (ставки, озера, стариці річок). Розмножується переважно зимуючими бруньками, які осідають на дно водойм. Тілоріз охоче поїдають рогата худоба і свині; у місцях, де є значні зарості, його використовують часом як корм для худоби, а також на добриво.

Валіснерія спіральна — занурена у воду рослина з стьожковидними довгими листками, дуже цікавим перехресним запилен­ням, що відбувається у воді. Маточкові квітки сидять на досить довгих, спірально закручених квітконіжках, які згодом розкручуються і виносять квітки на поверхню води. У цей час тичинкові квітки, також утворені під водою, відриваються від квітконіжок, спливають на поверхню, підплива­ють до маточкових квіток і запилюють їх. Після запилення квітконіжки маточкових квіток знову спірально скручуються, втягують запилені квітки під воду, де й розвиваються плоди та насіння.

Валіснерію часто розводять в акваріумах у школах і лабораторіях для демонстрування деяких фізіологічних явищ. У природних умовах, у місцях масового поширення вона є добрим кормом для риб і качок.

Елодея канадська, або «водяна чума», — занурена у воду багаторічна рослина з довгими (до 3 м) дуже розгалуженими стебла­ми і дрібними кільчасто розміщеними листками по 3 в кільці; квітки дріб­ні, білі. Рослина з’явилась у Європі в першій половині XIX ст. (1836 p.). Елодея дуже легко і швидко вегетативно розмножується (зимуючими брунь­ками і частинами пагонів); тому вона швидко поширилась у водоймах Європи і місцями призвела до утруднення судноплавства, через що її назвали «во­дяною чумою», або «водяною пошестю». Елодея добре росте в акваріумі і є класичним об’єктом для демонстрування руху цитоплазми, газообміну тощо. У свіжому вигляді елодею охоче поїдають рогата худоба, свині; вона добре силосується і придатна на добриво.

Родина рдесникові. Водяні багаторічні трав’янисті рослини, цілком занурені у воду або листки чи тільки суц­віття плавають на поверхні. Листки чергові, з піхвами або пазушними прилистками. Квітки невиразні, двостатеві або одностатеві, зібрані в ко­лосовидні суцвіття, рідше поодинокі; оцвітина проста, чотиричленна, чашечковидна; іноді її зовсім немає; тичинок і маточок 4, рідше одна; гінецей апокарпний; плоди кістянковидні або горішковидні, з м’ясистими або шкі­рястими стінками.

Невелика, але досить поширена в природі родина, що охоплює кілька родів і близько 100 видів. Найбільшим є рід рдесник, види якого зустрічаються у водоймах майже по всій земній кулі. Квітки в рдесників двостатеві, чотири­членного типу; їх суцвіття звичайно висовуються з води, тому запилюються вони вітром (анемофілія). Зарості рдесників у річках з повільною течією і з стоячими (в старицях) водами ( в ставках і озерах) є улюбленим місцем нересту риб і розвитку рибної молоді. У наших водоймах серед інших ви­дів найчастіше зустрічаються: рдесник плаваючий з надводними еліптичними листками і зануреними лінійними або ланцетними; р. ку­черявий, в якого всі листки занурені, з країв гостропилчасті і хвилясті; р. гребінчастий з вузьколінійними, майже щетиновидними листками й ін.

У прибережних водах Азовського й Чорного морів досить поширена так звана морська трава, або камка, яка утворює тут часом значні підводні зарості. Квітки камки без оцвітини, тичинкові — з однією сидячою тичинкою, маточкові — з однією маточкою; пилок нитковидний. Листки довгі, вузьколінійні. У сухому вигляді їх використовують під назвою морські трави для набивання матраців і як пакувальний матеріал.

Ваш відгук