Біологія » Архив сайта » Порядок пальмоцвіті

Порядок пальмоцвіті

0

Автор: admin | Розділ: Вищі рослини | 06-07-2012

За типом будови квітки (шестичленна оцвітина в два тричлені кола, здебільшого 6 тичинок, верхня родина пальмовідво-тригнізда зав’язь і ін..) пальмоцвіті дещо схожі на ліліє цвіті, припускають навіть можливість виникнення їх від деревовидних предків лілійних. Але при основі суцвіть у пальмоцвітих є один або (частіше) кілька великих покривних листків у вигляді чохлів, чого немає в лілієцвітих. Проте близькі філогенетичні зв’язки між цими дво­ма порядками можна вважати ймовірними. Можливо, що й пальмоцвіті і ліліецвіті виникли від якихось спільних предків однодольних. До порядку відносять дві родини: пальмові і циклантові; обидві родини є тропічними.

Родина пальмові. Дерева, здебільшого з колонозидним нерозгалуженим стовбуром, часом досить високим (до 60 м), рідше кущі або ліани (останні з досить довгими — до 100—300 м — і тонкими (2—3 см) деревовидними стеблами). У багатьох пальм стовбур покри­тий волокнами або рубцями, що утворилися з відмерлих листяних піхов або черешків. Листки звичайно великі, зібрані на верхівці стовбура, пір­часті або віяловидні, на довгих (до 1—5 м), часто покритих шипами, череш­ках, розширених при основі в піхву, що більш або менш охоплює стебло; пластинки пірчастих листків в окремих видів досягають 20 м у довжину, а віяловидних — до 3—5 м у діаметрі. Квітки звичайно одностатеві, рідше двостатеві, зібрані у великі (до 3-4 або навіть до 12 м завдовжки) суцвіт­тя у вигляді волотей або розгалужених початків з покривними листками; оцвітина складена з двох тричленних кіл, жовта, біла або зеленувата; ти­чинок 6 або_більше, рідше їх 3; зав’язь верхня, одно-тригнізда, з вільних або (частіше) зрослих плодолистків; плід — суха або м’ясиста кістянка, рідше ягодоподібний; насіння з великим, часом досить твердим ендоспер­мом.

Пальм відомо 240 родів і близько 1700 видів, поширених в областях з тропічним і субтропічним кліматом обох півкуль. Найбільша видова різноманітність пальм сконцентрована нині на островах Малайського архіпелагу (Індонезія) і в тропічній частині басейну Амазонки (Бразілія). Ці області характеризуються тропічним кліматом, з великою кількістю (до 2000 мм і більше) опадів, високою тем­пературою і дуже малим коливанням її протягом року. Тут пальми утво­рюють часом цілі ліси, але здебільшого вони ростуть поодиноко серед ін­ших деревних порід. В областях з теплим і жарким посушливим кліматом пальми добре ростуть, коли близько до поверхні підходять грунтові води (в оазисах пустинь Африки і Аравійського півострова, по берегах морів, океанів, рік і озер). Окремі види пальм ростуть високо в горах (у тропіках). У Південній Європі в дикому стані є тільки один вид хамеропс низь­кий. Це найбільш північне місцезнаходження пальм у природі. У Східній Азії найдалі на північ (до о. Хонсю в Японії) дохо­дить трахікарпус високий.

Філогенетичне положення пальм у системі однодольних не зовсім з’я­соване. За типом квіток пальми найбільше наближаються до лілійних, від деревовидних форм яких вони, можливо, й виникли.

Практичне значення пальм у тропічних країнах Африки, Азії, Пів­денної Америки, Австралії і Океанії досить велике: тут вони є найкорис­нішими рослинами (окремі види дають плоди, якими харчуються мільйо­ни людей, а також олію, справжнє саго й інші продукти харчування). З стовбурів і молодих суцвіть багатьох видів добувають цукристу рідину, що йде на виготовлення вина і цукру. Деревину багатьох пальм широко використовують у будівництві. Листки містять міцне волокно, яке йде на виготовлення кошиків, канатів і вірьовок; ним набивають матраци, роблять щітки, циновки й ін. Великі листки пальм використовують для покрівлі. Крім того, майже всі пальми є чудовими декоративними рослинами і часто культивуються з цією метою в тропічних і субтропічних країнах.

Культурами світового значення є такі види пальм.

Кокосова пальма — стародавня культурна рослина народів тропічних областей, яку за винятковКокосова пальмау корисність для лю­дини називають «королевою» пальм. У дикому стані невідома. Найбільші плантації її є на Філіппінських островах, в Індонезії, на о. Шрі Ланка, в Індії, на островах Океанії і в Африці. На 1 га вирощують 100 дерев, кож­не дерево дає до 60 плодів щороку. Плоди — кістянки, але їх називають звичайно горіхами. Вага одного горіха — до 8 кг. Твердий ендосперм насінини називається копрою. Вона містить до 60—65% жирної олії з при­ємним запахом і є важливим предметом експорту. її вживають в їжу і ви­користовують для технічних цілей. Стовбури дерев використовують як будівельний матеріал, для виготовлення човнів, листя йде на покрівлю, ви­готовлення вірьовок, матів, віників, щіток і ін. Із соку, який добувають при зрізуванні молодих суцвіть, приготовляють вино, добувають цукор.

Фінікова пальма — стародавня культура народів Північної Африки і Азії. З дуже давніх часів її розводять в оази­сах АРЄ, Дунісу, Алжиру, Аравійського півострова та ін. Красива дво­домна пальма з великими пірчастими листками. Під шатром із крон фіні­кових пальм вирощують в оазисах цитрусові, мигдаль, виноград, овочеві і баштанні культури. Смачні і солодкі плоди (фініки — однонасінні ягоди) містять у в’яленому вигляді до 70% цукру та до 2,5% жиру і є важливим продуктом харчування багатьох мільйонів жителів Землі.

Олійна пальма — красиве дерево з великими пірчас­тими листками, родом із західної частини Екваторіальної Африки, де ши­роко культивується як олійна рослина. Олію виробляють з плодів-кістянок. Оранжево-жовтий мезокарп (м’якоть) містить від 25 до 70% жирної олії, в якій багато пальмітинової кислоти. Ця олія непридатна для їжі; її вико­ристовують для технічних цілей. Насіння містить смачну харчову олію і має до 25% поживного протеїну.

Ваш відгук