Біологія » Архив сайта » Ряди: ластоногі і китоподібні

Ряди: ластоногі і китоподібні

0

Автор: admin | Розділ: Тип хордові | 23-08-2012

Характеристика роду ластоногих. Ластоногі більшу частину життя проводять у морях і океанах. їх тіло пристосоване до тривалого плавання і пірнання. Між пальцями кінцівок роз­винута плавальна перетинка. Такі кінцівки називаються ластами, звідси і назва всього ряду. За будовою зубів ластоногі схожі на хижаків.

Тюлень гренландський. У наших північних морях водиться гренландський тюлень. Він живиться рибою та іншими морськими тваринами, здобуваючи їх у воді. Тюлень добре плаває і пірнає, довго залишаючись під водою. У нього обтічне тіло, вкрите корот­ким міцним остьовим волосом. Підшерстка у нього нема і вода легко проникає до шкіри. Від переохолодження у воді тюленя захищає товстий шар підшкірного жиру. Крім того, жир зменшує питому вагу тіла, полегшуючи плавання. Задні кінцівки тюленя ви­тягнуті назад і не згинаються. Тому по суші тюлень пересувається повільно.

тюлені

На крижині самка тюленя народжує одне велике і зряче ди­тинча. Воно вкрите пухнастою білою шерстю, яка захищає його від холоду на повітрі і робить непомітним для ворогів.

Морський котик живе в далекосхідних морях. Його тіло вкрите густим хутром з щільним водонепроникним підшерстком. На початку літа котики виходять на береги островів для розмно­ження. Самка народжує одне маля, вкрите ніжним чорним волос­сям. Восени, коли малята підростуть і навчаться плавати, котики залишають острови до наступної весни. У морі вони плавають ста­дами, ловлячи рибу і морських тварин.

Характеристика ряду китоподібних. Китоподібні все життя про­водять у воді і ніколи не виходять на сушу. Їх обтічне тіло позбавлене волосяного покриву. Китоподібні не мають задніх кінці­вок плавають за допомогою горизонтально розташованого хвосто­вого плавника. Розрізняють зубатих і беззубих китоподібних.

Зубаті китоподібні. Хто хоч раз подорожував морем, безпереч­но, бачив дельфінів. Вони легко змагаються на швидкість з швид­кохідними кораблями і довго пливуть поряд. У Чорному, Балтій­ському, Північному морях, а також у водах далекосхідних морів живе дельфін-білобочка. Завдовжки він не більше 2,5 м. Його струнке тіло зверху чорне, живіт і боки білі. На витягнутих щеле­пах білобочки міститься понад 100 зубів. Всі вони однакової коніч­ної форми, ними дельфін тримає рибу, яку ковтає цілою. Маля народжується у воді, воно відразу ж може плавати. Мати годує малят у воді. Молоко дельфінів дуже густе і жирне.

Дельфіни відшукують рибу за допомогою ультразвуків. Як ле­тючі миші, дельфіни видають цокаючі звуки або переривистий свист високого тону. Про досконалість цього способу орієнтування у дельфінів свідчать дані численних дослідів. Наприклад, дельфіну щільно закривали очі і пускали плавати в басейн. Він безпомил­ково знаходив серед інших плаваючих предметів рибу і легко ло­вив її. Крім того, він легко пропливав між численними брусами, не торкаючись їх своїм тілом.

Звуковими сигналами дельфіни можуть обмінюватись один з одним, завдяки чому вони швидко збираються там, де котрийсь із них виявив зграю риби. Якщо з одним дельфіном трапляється якесь нещастя, то інші із зграї поспішають йому на допомогу, як тільки почують тривожні сигнали. Траплялось, що дельфіни врятовували потопаючих людей. Вони підпливали до знесиленого плавця і ви­штовхували його на поверхню води. Так само дельфіни робили і з своїми братами, що потрапили в біду.

У неволі дельфіни швидко приручаються. Вони підпливають до людини на поклик і беруть їжу з рук. У морських басейнах (океанаріумах) дельфіни привчаються вискакувати з води, пролітаючи в повітрі через обруч, смикати за шворку дзвіночок, просячи їсти. У дельфінів складна будова головного мозку; їх великі півкулі чималого розміру і вкриті численними звивинами.

дельфіни

До зубатих китоподібних належить і кашалот. Він досягає дов­жини 15-20 м і важить кілька десятків тонн. В пошуках головоногих молюсків кашалот може пірнати на глибину близько 1 км, більше години не піднімаючись на поверхню для дихання.

Беззубі китоподібні. Найбільша з усіх тварин — кит синій. Його тіло досягає довжини 33 м і ваги — 150 т. Це дорівнює вазі не менше 25 слонів. Великим народжується і маля: воно важить понад 2 т. Кит синій живиться дрібними водяними тваринами, го­ловним чином рачками. З верхньої щелепи синього кита звисають униз численні еластичні рогові пластинки з бахромчатими края­ми — «китовий вус». Набравши у величезну ротову порожнину води, кит проціджує її через китовий вус, а застряглих рачків ков­тає. За добу синій кит з’їдає 2-4 т їжі.

Ваш відгук