БіологіяБіологія – це цілі організми, мільйони молекул

Загальна характеристика. Лемури і примати добре пристосовані до життя на деревах. Для їх кінцівок характерне протиставлення великого пальця всім іншим. В результаті цього передні і задні ноги перетворилися в сильні хватальні органи.

Лемури. Зовні лемур нагадує дрібного хижака з довгими но­гами і великим пухнастим хвостом. Проте в нього багато спільного і з комахоїдними звірами. Наприклад, головний мозок лемура має невеликі розміри, на поверхні великих півкуль майже нема звивин.

Це свідчить про його давнє походження. Лемури — жителі тропіч­них лісів Азії і Африки. Особливо багато лемурів у лісах острова Мадагаскар. Вони живляться плодами дерев і дрібними тварина­ми. Лемури легко і спритно перескакують з гілки на гілку, від­штовхуючись довгими задніми ногами. На пальцях лемурів, крім другого, нема кігтів, які допомагають іншим лісовим мешканцям лазити. Вони замінені плоскими нігтями. Коли лемури стрибають і лазять, вони обхоплюють гілки довгими пальцями.

Примати, або мавпи. Слово «примати» означає «перші». Так називають мавп, як найбільш високоорганізованих ссавців, схожих будовою на людину. Хватальні властивості кінцівок приматів роз­винуті краще, ніж у лемурів. На пальцях замість кігтів нігті. Мавпи звичайно живуть великими стадами. Вони живляться, як і лемури, різноманітною їжею, але віддають перевагу соковитим плодам. Часто мавпи нападають на фруктові плантації. Зуби мавп будовою схожі на зуби людини, але ікла у мавп більші.

Розрізняють широконосих мавп, які живуть у Лісах Америки, і вузьконосих, поширених у Африці і Азії. У американських мавп носова перегородка широка, тому ніс ніби приплюснутий. У цих мавп 36 зубів, а у вузьконосих, як і в людини,— 32. Широконосі мавпи спритно обхвачують гілля дерев довгим і мускулистим хвостом, на якому нема волосся з нижнього боку. Ігрунки, ревуни і капуцини — найпоширеніші широконосі мавпи.

Серед вузьконосих мавп особливо численна і різноманітна за видами родина мартишкових. На скелях живуть великі павіани і гамадрили. У лісах живуть мартишки. Хвіст у мартишок не при­стосований для обхвачування дерев, хватальні властивості пальців ніг розвинуті краще, ніж у широконосих мавп.

Інша родина вузьконосих мавп — людиноподібні мавпи. До них належать найбільші мавпи: орангутанг, горила і шимпанзе. Оран­гутанг живе на островах Калімантан і Суматра, горила і шим­панзе — в лісах тропічної Африки. Життя орангутанг проводить в густих розлогих кронах дерев, він рідко спускається на землю. Шимпанзе і особливо горила часто добувають плоди, молоді па­гони і корені рослин на землі. Найбільша з мавп — горила. Вона досягає 1,8 м зросту і 250 кг ваги.

Мускулисте тіло людиноподібних мавп вкрите густою шерстю. На лиці, долонях і підошвах волосся нема. Очі більшості приматів повернуті вперед, що важливо для визначення віддалі при стриб­ках і добуванні їжі. Передні ноги розвинуті сильніше, ніж задні. Це допомагає мавпам лазити і підтягатися.

Для відпочинку шимпанзе влаштовує на дереві гніздо з гілок. У такому гнізді самка народжує одне маля, про яке зворушливо піклується. Коли маля підросте, мати вчить його лазити, ходити, відшукувати їжу.

Шимпанзе часто живуть у неволі, до якої вони швидко зви­кають і стають ручними. На мавпах вивчають діяльність різних систем органів, особливо головного мозку. Складної будови у лю­диноподібних мавп досягають великі півкулі, вкриті численними звивинами. У людиноподібних мавп добра пам’ять і кмітливість У них швидко виробляються умовні рефлекси. Наслідуючи людину, шимпанзе, наприклад, привчається їсти за столом, користуючись ложкою і виделкою. Він може користуватися і найпростішими зна­ряддями.

Людина за своєю будовою також належить до приматів.