Біологія » Архив сайта » Відділ лишайники

Відділ лишайники

0

Автор: admin | Розділ: Нижчі рослини | 09-10-2012

лишайникиЛишайники — це особлива біологічна група організмів, яка включає до 20 тис. видів, поширених на всій земній кулі, особливо в місцевостях з помірним кліматом. Ростуть лишайники у найрізноманітніших, часто зовсім несприятливих умовах: на деревах, парканах, каменях, склі, на залізних гратах, на поверхні грунту. Лишайники — це комплексні симбіотичні організми, до складу яких входять сумчасті гриби, рідко базидійні гриби, зелені та синьо-зелені водорості.

Слань лишайника може мати різну форму і забарвлення — сіре, буре, зелене, оранжеве, яскраво-жовте, майже чорне і т. д Забарвлення слані залежить від специфічних пігментів, солей заліза, складу і концентрації різноманітних кислот.

За зовнішнім виглядом слані лишайники поділяють на 3 групи: накипні, або коркові, листуваті і кущові. Накипні мають слань у вигляді тоненької гладенької або зернистої кірки, яка щільно зростається з субстратом, наприклад графіс написаний, леканора їстівна. Листуваті мають вигляд розеток або розчленованих пластинок різних розмірів, наприклад золотянка настінна. Кущові мають талом у вигляді невеликих (до 15 см) гіллястих кущиків прикріплених до субстрату лише основою (оленячий лишайник — Cladonia, бородатий лишайник — Usnea, дубовий лишайник — Evernia prunastri).

Анатомічна будова лишайників досить проста; зверху і знизу слань оточує щільний коровий шар із тісно сплетених гіф, а між ними розташовані гіфи гриба з одноклітинними водоростями. Як що водорість рівномірно розташована між двома коровими шара­ми, то слань має гомеомерний тип будови, якщо нерівномірно — гетеромерний. Шар, що містить водорість, називається гонідіальним, а без неї — серцевинним.

Живляться лишайники так: водорість у процесі фотосинтез) утворює органічну речовину, а гриб всмоктує з навколишнього середовища воду з розчиненими мінеральними речовинами.

Розмножуються лишайники переважно вегетативно, частинами талому; при цьому спостерігається явище регенерації, оскільки шматочки слані не є спеціалізованими утвореннями вегетативного розмноження. В інших випадках вегетативне розмноження здій­снюється спеціалізованими утвореннями — соредіями і ізидіями. Соредії — це дрібні пилоподібні грудочки з кількох клітин водо­рості, обплетені гіфами гриба. Соредії формуються в гонідіальному шарі лишайника. Ізидії — це вирости талому, які містять обидва компоненти лишайника.

Цікавими є біологічні особливості лишайників. Вони дуже чут­ливі до чистоти повітря, характеризуються надзвичайно повільний ростом (у середньому 1-3 мм за рік), лишайники невибагливі до води і субстрату і легко переходять від стану спокою до життє­діяльності. Характерною особливістю лишайників є те, що у них утворюються своєрідні лишайникові кислоти, які зумовлюють забарвлення слані. Запасною поживною речовиною у лишайників є ліхенін, жирів і білків утворюється мало. Деякі лишайники синтезують цінні ефірні масла.

Ваш відгук