Біологія » Архив сайта » Відділ мохоподібні

Відділ мохоподібні

0

Автор: admin | Розділ: Нижчі рослини | 12-10-2012

Вивчення вищих рослин починається з мохоподібних. На відміну від нижчих рослин вегетативне тіломохоподібні вищих рослин представлене окремими органами (коренем, стеблом, листками), а клітини диференційовані на тканини. Органи розмноження ви­щих рослин (гаметангії і спорангії) багатоклітинні. До вищих рослин крім мохоподібних належать папоротеподібні, голонасінні і покритонасінні рослини.

У сучасній флорі світу налічується 35 тис. видів мохів, поши­рених на всій земній кулі, проте найбільша видова різноманітність їх зосереджена в місцевостях з холодним і помірним кліматом-Ростуть мохи в лісах, на болотах, на поверхні грунту, стовбурах дерев, дахах.

Серед мохів є рослини з більш примітивною будовою, тіло яких представлене нерозчленованим таломом, і більш організовані, у яких тіло розчленоване на органи. Проте коренів вони не мають, їх функцію виконують ризоїди — вирости поверхневих клітин тіла, які відрізняються від коренів як будовою, так і походженням. Завдяки наявності жіночого статевого органа (архегонія), мохо­подібні разом з папоротеподібними і голонасінними утворюють групу так званих архегоніальних рослин. У циклі розвитку цих рос­лин відбувається закономірна зміна двох поколінь — безстатевого диплоїдного (спорофіту) і статевого гаплоїдного (гаметофіту). Характерною особливістю мохоподібних є переважання гаметофі­ту над спорофітом, тому мохоподібні становлять гаметофітну слі­пу гілку еволюції рослинного світу. Гаметофіт мохів може бути одно- чи дводомним і несе архегонії і чоловічі статеві органи —-антеридії. Архегонії — це багатоклітинні утворення колбоподібної форми з одношаровою стінкою. Розширена частина її має назву черевця, а звужена — шийки. У черевці утворюється яйцеклітина, а в шийці містяться канальцеві клітини. Антеридії мають овальну або кулясту форму, містять сперматогенну тканину, з якої утво­рюються рухомі дводжгутикові сперматозоїди. При наявності води дводжгутикові сперматозоїди потрапляють у шийку архегонія і зливаються з яйцеклітиною, утворюючи зиготу. Із зиготи на зміну гаметофіту утворюється спорофіт, який у мохів називається споро-гоном. Він представлений коробочкою і ніжкою, яка сидить на гаметофіті. Коробочка має урночку, яка зверху прикрита кришеч­кою, а внизу переходить в апофізу. Всередині урночки є колон­ка, яка розділяє її на 2 спорові камери із спорами. Широкий утвір урночки зверху затягнутий тоненькою перетинкою — епіфрагмою. По краю урночки розташовані зубці з отворами, так званий перистом.

У коробочці утворюються однакові морфологічно і фізіологічно спори, які при приростанні утворюють протонему у вигляді нит­частого або пластинчастого утворення. Протонема розвивається в дорослу рослину — гаметофіту.

Відділ Мохоподібні поділяється на 3 класи: Антоцеротові, Печіночні і Листяні мохи. Гаметофіт печіночних мохів представлений таломом з дорзовентральною внутрішньою будовою. Статеві органи розви­ваються на спеціальних виростах — підставках. До класу Печіноч­них мохів належать 4 порядки, серед яких найбільш відомими є Маршанцієві та Юнгерманієві. Гаметофіт справжніх мохів розчленований на листки (філодії), стебло і ризоїди. Статеві органи розташовані на верхівці рослини. До класу Справжніх мохів належать 3 порядки, серед яких найбільш відомими є Зелені та Сфагнові мохи.

Найбільш поширеними видами зелених мохів на Україні є роди: зозулин льон, мніум, плеуроціум, дикранум, хілокоміум, клімаціум, гіпнум.

Ваш відгук