Біологія » Архив сайта » Дикорослі і культурні рослини родини складноцвітих

Дикорослі і культурні рослини родини складноцвітих

0

Автор: admin | Розділ: Класифікація квіткових рослин | 06-08-2010

З великої кількості видів складноцвітих, що ростуть у нашій країні, деякі цвітуть до пізньої осені.

Ромашка лікарська — однорічна трав’яниста рослина із силь­нім ароматом. Квітки в її кошиках двох типів: у центрі — труб­часті (золотисто-жовті), а крайові — язичкові (білі). Плоди — довгасті сім’янки. Ромашка лікарська — дуже поширена рос­лина. Її можна зустріти в усіх районах європейської частини, на Кавказі, в Сибіру, на Далекому Сході й у Середній Азії. Росте вона на перелогах, пустирях, у населених пунктах. Лікарською сировиною є молоді суцвіття кошики, багаті на ефірну олію.

Дехто вважає, що для волошок характерні кошики з синіми квітками. Це — ознака волошки синьої, яка засмічує посіви. А влітку і восени на луках і вздовж доріг цвітуть волошки з ко­шиками рожевих квіток, наприклад волошка лучна. Як в усіх волошок, центральні квітки в її кошиках трубчасті, а крайові — лійковидні.

Поряд з ромашкою лікарською і волошкою лучною восени на луках і вздовж доріг цвіте пижмо звичайне. Його жовті не­великі кошики зібрані в складні суцвіття. До кошиків входять тільки трубчасті квітки.

Серед складноцвітих є бур’яни, наприклад жовтозілля зви­чайне, осот польовий, волошка синя.

Людина розводить порівняно небагато харчових рослин з цієї великої родини. Основні з них — соняшник і земляна груша, або топінамбур. Але серед складноцвітих багато цінних деко­ративних рослин (жоржини, хризантеми, айстри та ін.). До складу цієї родини входить багато лікарських рослин (ромашка лікарська, нагідки лікарські, череда трироздільна).

З культурних рослин родини складноцвітих найбільше гос­подарське значення має соняшник. «Квітка сонця» — під такою поетичною назвою в Європі на початку XVI століття була відома привезена з Мексики рослина з яскраво-жовтим суцвіт­тям. Багато років європейці вирощували її як декоративну. В на­шу країну соняшник потрапив у XVIII столітті й поширився головним чином на Україні, у Воронезькій, Курській, Тамбов­ській губерніях. І лише через багато років люди виявили господарську цінність насіння соняшника.

Тепер соняшник — найважливіша олійна культура, яку виро­щують в основному в степовій смузі на чорноземних грунтах. Соняшникову олію використовують у їжу, для виготовлення Маргарину, лаків, мила, з тертого насіння роблять халву. Макуха, і по залишається після видавлювання олії, є добрим кормом для тварин.

Соняшник — однорічна висока рослина з великими ціліс­ними листками. На верхівці його стебла утворюється велике суцвіття кошик. Знизу кошик покритий листочками обгортки.

У кошику соняшника буває до 1000 квіток. Серед них є труб­часті і язичкові.

Трубчасті квітки містяться в середині суцвіття. Вони мають чашечку з двох щетинок або плівок і віночок з 5 жовтих пелюсток, які зрослися в трубку з 5 зубчиками. В середині трубки — 5 тичинок, що зрослися пиляками, і стовпчик з дволопатевою приймочкою.

По краю кошика сидять жовті язичкові квітки. їхні язички утворені кількома зрослими пелюстками, але схожі на великі одиночні пелюстки. У цих квітках немає ні тичинок, ні маточок. Язичкові квітки тільки приваблюють комах, які запилюють приймочки малопомітних трубчастих квіток, із зав’язі яких розвиваються плоди.

Плід у соняшника — сім’янка з твердим оплоднем і оліїстою насіниною. З сім’янок видавлюють олію.

Отже, для складноцвітих характерне суцвіття кошик, у яко­му бувають квітки язичкові, трубчасті й лійковидні. У деяких рослин кошики тільки з язичковими квітками, як у кульбаби. Бувають кошики тільки з трубчастими квітками, як в осоту. У соняшника, айстр, ромашок по краю кошика розміщені язич­кові, а в центрі — трубчасті квітки. У суцвіттях волошки по краю розвиваються лійковидні квітки, а в центрі — трубчасті. Плід в усіх складноцвітих — сім’янка.

Ваш відгук