Автор: admin | Розділ: Цитологія | 22-02-2013
Клітинна стінка розташована ззовні цитоплазматичної мембрани. Завдяки їй кожна окрема клітина зберігає свою форму. Стінки ж окремих клітин досить тісно прилягають одна до одної і зцементовані особливими речовинами.
Клітинна стінка складається з целюлози. Вона досить пориста, щоб пропускати молекули води та інші невеликі молекули, досить жорстка, щоб надавати рослині певної форми та забезпечувати їй опору, проте разом з тим і досить гнучка, щоб під тиском вітру вона гнулась, але не ламалась. У багатьох рослин целюлоза синтезується на поверхні плазматичної мембрани з речовин, які поставляє апарат Гольджі.
Окрім целюлози клітинна стінка містить речовини, що називаються пектинами. Це змішана група кислих полісахаридів.
Середня пластинка, яка з’єднує стінки сусідніх клітин, утворюється із клейких драглеподібних пектатів магнію та кальцію.
Деякі клітини (наприклад, клітини ксилеми) зазнають здерев’яніння, або лігніфікації. При цьому всі три шари целюлози просочуються лігніном — речовиною фенольної природи. Лігнін скріплює целюлозні волокна і утримує їх на місці. Він діє як дуже твердий та жорсткий матрикс, що посилює міцність клітинних стінок на розтягнення й особливо на стиснення (упереджує прогинання). Лігнін забезпечує також додатковий захист від несприятливих фізичних та хімічних впливів.