Біологія » Архив сайта » Торфовий мох і утворення торфу

Торфовий мох і утворення торфу

0

Автор: admin | Розділ: Різноманітність рослинного світу | 16-08-2010

На болотах росте інший мох — сфагнум, який називають торфовим мохом.

Сфагнум — багаторічна рослина з дуже розгалуженим стеб­лом. Стебло й гілки покриті дрібними світло-зеленими листка­ми. Кожний листок складається з одного шару клітин двох різ­них типів. Відмінність між клітинами добре видно в мікроскоп.

Одні з цих клітин зелені, бо в їхній цитоплазмі є хлороплас­ти. Зелені клітини вузькі, вони з’єднані одна з одною своїми кінцями й утворюють суцільну сітку. У цих клітинах відбу­вається фотосинтез, вони також проводять з листків до стебла органічні речовини.

Інші, більші клітини містяться між зеленими клітинами. Вони прозорі, мертві, бо їхня цитоплазма руйнується, а збері­гаються тільки оболонки, у яких з’являються отвори.

Зовні стебла також покриті прозорими мертвими клітинами. Мертві клітини листків і стебел сфагнуму здатні вбирати воду й довго її утримувати, поступово віддаючи живим клітинам. Завдяки цьому рослина вбирає дуже багато води (в 20—25 разів більше від своєї маси).

Сфагнум може рости під покривом лісу серед зозулиного льону. Там, де оселився сфагнум, грунт заболочується. На занад­то вологому грунті дерева ростуть погано, стають пригніченими, в сфагнум, навпаки, розростається розкішним килимом і поступо­во заболочує ліс.

На відміну від зозулиного льону та інших зелених мохів, сфагнум не має ризоїдів, а вбирає воду мертвими прозорими клітинами листків і стебел.

Розмножується сфагнум спорами, так само як зозулин льон та інші мохи. На кінцях верхніх гілок у нього утворюються ма­ленькі коробочки, у яких достигають спори.

Стебла сфагнуму щороку наростають угору приблизно на 2—3 см. Водночас нижні частини стебел поступово відмирають. Відмерлі частини поступово розкладаються при малому доступі кисню й перетворюються у сфагновий торф. Поклади торфу мо­жуть бути дуже потужними.

Сфагнум може розростатися й на поверхні води. За участю сфагнуму на глибоких заростаючих водоймах утворюються тря­совини.

У шарах торфу зберігаються пеньки й корені дерев, листя й пилок рослин, які жили тисячоліття тому. Повністю вони не руйнуються, бо в торфовій товщі мало кисню; крім того, сфагнум виділяє речовини, що перешкоджають розвиткові бактерій.

Під час осушення і розробляння боліт у товщі торфу іноді знаходять старовинні човни, які непогано збереглися, рештки тварин, останки людей, що загинули в болоті.

Торфові болота займають у нашій країні понад 150 мільйонів гектарів — більше, ніж у будь-якій іншій країні світу. На тор­фових болотах добувають торф, який широко використовується як паливо.

Торф застосовують також для удобрення полів і як сировину для промисловості. З торфу виробляють деревний спирт, карбо­лову кислоту, пластмаси, ізоляційні плити, смолу та багато інших цінних матеріалів.

Ваш відгук