Папороті, хвощі і плауни

0

Автор: admin | Розділ: Різноманітність рослинного світу | 16-08-2010

Ви, мабуть, бачили гарні перисті листки папороті, але ніхто ніколи не бачив її квіток. Тільки давнє повір’я твердить, що папороть цвіте в глуху червневу ніч, напередодні релігійного свята Івана Купала. У давнину люди ходили шукати чудову квітку, вважаючи, що вона наділена чарівною силою — допома­гає знайти скарби, сховані в землі. Але давно вже відомо, що папоротей квіток немає. Вони, як і мохи, розмножуються не на­сінням, а спорами.

Папороті наших лісів — багаторічні трав’янисті рослини. Вони ростуть у вологих тінистих місцях, частіше під шатром лісу й у сирих ярах.

Особливо різноманітні папороті в тропічних лісах. Там вони ростуть не тільки на землі, а й на гілках та стовбурах дерев. У тропічній Азії, в Австралії, у Центральній та в Південній Америці зустрічаються деревовидні папороті, які зовні нагадують пальми. У нашій країні деревовидні папороті можна побачити в оранжереях ботанічних садів.

У папоротей є не тільки стебла і листки, як у мохів, а й корені. Папороті наших лісів мають кореневища. На кореневищі утворюються додаткові корені й листки на довгих черешках.

У клітинах листків папоротей є хлорофіл; тому вони, як і всі зелені рослини, самі утворюють органічні речовини з неорга­нічних. Ці речовини використовуються для живлення рослини й відкладаються в запас у кореневищі. Кореневища деяких папоротей отруйні.

Якщо влітку підняти листок папороті, то на його нижньому боці можна побачити маленькі бурі горбики. У горбиках містяться купки дрібних мішечків, у яких достигають спори. Побачити мішечки із спорами можна тільки в мікроскоп.

Достиглі спори випадають, розносяться вітром і, потрапляю­чи в сприятливі умови, проростають, як і спори моху. Але з про­рослої спори папороті розвивається маленька зелена пластинка діаметром кілька міліметрів. Зелена пластинка — це заросток папороті, який живе до певного часу самостійно, прикріплюючись до грунту ризоїдами.

На нижньому боці заростка утворюються чоловічі гамети — сперматозоїди і жіночі гамети — яйцеклітини. Під заростком за­тримуються краплинки роси або дощової води. По воді сперма­тозоїди підпливають до яйцеклітин. Відбувається запліднення. Із зиготи розвивається зародок.

Зародок спочатку дістає поживні речовини від зеленого за­ростка. Він росте й поступово розвиває корінь, дуже коротке стебло з першим листком. З часом розвивається рослина, яку ми звичайно і називаємо папороттю.

Так само розмножуються хвощі й плауни. Як і папороті, вони мають стебла, листки і корені й розмножуються спорами. Часто всі ці рослини — папороті, хвощі й плауни — об’єднують під загальною назвою: папоротеподібні.

Хвощі — це багаторічні трав’янисті рослини з довгими роз­галуженими кореневищами, які зимують у грунті. На верхів­ках пагонів у хвощів є спороносні колоски, у яких достигають спори. Хвощі ростуть на полях, в лісах або біля водойм, як пра­вило, там, де вологий кислий грунт. На полях, де живуть хвощі, грунт потребує вапнування.

Плауни зустрічаються переважно в соснових лісах. У цих рослин довге повзуче стебло з великою кількістю гілок, покри­тих дрібними листками. Улітку в плаунів на прямостоячих пагонах розвиваються колоски, з яких висипаються дрібні жовті спори.

Папоротеподібні рослини, тобто папороті, плауни і, хвощі, походять від псилофітів — давніх вимерлих наземних рослин.

Ваш відгук