Автор: admin | Розділ: Рослинні угруповання | 12-09-2010
До рослинного угруповання завжди входять рослини з різними біологічними особливостями. Наприклад, у рослинному угрупованні ялинового лісу ялина тіньовитривала. Вона добре росте на родючих грунтах. Часто тут є світлолюбні осика і береза, кущі (жостір ламкий), кущики (брусниця і чорниця), тіньовитривалі трави (квасениця звичайна, одинарник європейський, веснівка дволиста), вологолюбні зелені мохи, гриби й бактерії. Угруповання рослин виникають не випадково: вони складаються поступово протягом багатьох тисячоліть. В результаті різні види рослин в угрупованні пристосовуються до спільного життя.
Коли входиш у ліс, відразу помічаєш його яруси. У листяному лісі, наприклад, у першому верхньому ярусі розміщуються крони дубів, лип, великих старих беріз, у другому ярусі — горобини, черемхи, клена. Третій ярус становлять кущі, четвертий — трав’янисті квіткові рослини і папоротеподібні й, нарешті, п’ятий — мохи і гриби. Освітленість у лісі зменшується з кожним ярусом, через це в нижніх ярусах живуть найбільш тіньовитривалі рослини. Ярусами можуть розміщуватись і корені рослин. Якщо рослина має більш розгалужену кореневу систему, ніж сусідні рослини, вона дістає більше вологи і мінеральних речовин, краще росте й розвивається.
Часто корені рослин одного виду зростаються між собою. Зростання коренів дерев одного виду і зімкнутість деревостану підвищують вітростійкість рослин. Якщо зрубати одне з дерев, що зрослися між собою коренями, то решта дерев використовує його кореневу систему. В густому ялиновому лісі корені дерев зростаються часто (приблизно в 30 дерев із 100).
Вільно уживатися в одному угрупованні різним рослинам допомагає також неодночасний розвиток. Наприклад, у лісах середньої смуги росте ліщина. Вона цвіте, коли дерева ще не вкрилися листям, і вітер вільно переносить пилок з тичинкових квіток на маточкові. Раннє цвітіння ліщини — пристосування до життя в лісі.
Дерева, крони яких розміщені над усіма іншими рослинами лісу, як правило, запилюються вітром. Цвітуть вони до розпускання листків. Вітер також розповсюджує плоди і насіння більшості дерев верхнього ярусу. Оскільки під покривом лісу майже не буває вітру, більшість кущів запилюється комахами. З цієї ж причини плоди кущів в основному розповсюджують лісові птахи. Восени багато птахів годується плодами жимолості, малини жостеру, шипшини, бруслини.
Раннє цвітіння деяких трав’янистих рослин широколистого лісу — підсніжників — також пристосування до життя в лісі. Підсніжники — світлолюбні рослини. Вони цвітуть до розпускання листків на деревах і кущах, які в цей час вільно пропускають проміння сонця. Раннє цвітіння підсніжників можливе насамперед тому, що грунт широколистого лісу взимку промерзає менше, ніж на відкритих місцях. Глибокий пухкий сніговий покрив і лісова підстилка з опалого листя, відмерлих частин трав’янистих рослин і трухлих опалих гілок та кори захищають грунт від промерзання. Під снігом у такому лісі температура грунту часто буває близько 0 °С, не опускається нижче мінус 1—2 °С. Підсніжники розвиваються там завдяки запасам поживних речовин.
У трав’янистих рослин темного хвойного лісу переважає біле забарвлення оцвітин, добре помітне комахам-запилювачам.
Рослини, які цвітуть у лісі до розпускання листків на деревах і кущах або на лісових галявинах і узліссях, мають квітки з яскраво забарвленими оцвітинами (купальниця європейська, медунка лікарська, ряст порожнистий, анемона жовтецева, еритроній сибірський).
В угрупованні одні рослини можуть бути опорою для інших. Прикладом такого спільного існування є трави з родини бобових, які мають чіпкі стебла, і злаки, що ростуть з ними в одному угрупованні на луці. Бобові рослини чіпляються вусиками за стебла злаків і завдяки цьому піднімаються вгору. По головних коренях стрижневих кореневих систем бобових рослин у верхні шари грунту піднімаються мінеральні речовини, що збагачують після відмирання коренів бобових ґрунтовий шар, у якому розміщуються корені злаків. Бобові збагачують грунт також сполуками азоту, бо розвиваються в симбіозі з бульбочковими бактеріями.
Про корисний взаємний вплив рослин у рослинному угрупованні лісу свідчить і симбіоз шапкових грибів з коренями дерев. Тісно зростаючись із, коренями дерев, грибниця дістає від них поживні органічні речовини. Водночас грибниця вбирає з грунту воду з мінеральними речовинами і постачає їх деревам.
Грунтові мікроорганізми в угрупованнях розкладають рештки рослин і тварин, збагачуючи грунт перегноєм, а потім і мінеральними речовинами, доступними кореням рослин.
У рослинних угрупованнях можна спостерігати і явища паразитизму на стовбурах дерев розвиваються гриби трутовики, на коренях ліщини — петрів хрест.