БіологіяБіологія – це цілі організми, мільйони молекул

До рослинного угруповання завжди входять рослини з різними біологічними особливостями. Наприклад, у рослинному угрупо­ванні ялинового лісу ялина тіньовитривала. Вона добре росте на родючих грунтах. Часто тут є світлолюбні осика і береза, кущі (жостір ламкий), кущики (брусниця і чорниця), тіньовитривалі трави (квасениця звичайна, одинарник європейський, веснів­ка дволиста), вологолюбні зелені мохи, гриби й бактерії. Угру­повання рослин виникають не випадково: вони складаються по­ступово протягом багатьох тисячоліть. В результаті різні види рослин в угрупованні пристосовуються до спільного життя.

Коли входиш у ліс, відразу помічаєш його яруси. У листяному лісі, наприклад, у першому верхньому ярусі розміщують­ся крони дубів, лип, великих старих беріз, у другому ярусі — горобини, черемхи, клена. Третій ярус становлять кущі, четвер­тий — трав’янисті квіткові рослини і папоротеподібні й, нарешті, п’ятий — мохи і гриби. Освітленість у лісі зменшується з кожним ярусом, через це в нижніх ярусах живуть найбільш тіньовитри­валі рослини. Ярусами можуть розміщуватись і корені рослин. Якщо рослина має більш розгалужену кореневу систему, ніж су­сідні рослини, вона дістає більше вологи і мінеральних речовин, краще росте й розвивається.

Часто корені рослин одного виду зростаються між собою. Зростання коренів дерев одного виду і зімкнутість деревостану підвищують вітростійкість рослин. Якщо зрубати одне з дерев, що зрослися між собою коренями, то решта дерев використовує його кореневу систему. В густому ялиновому лісі корені дерев зростаються часто (приблизно в 30 дерев із 100).

Вільно уживатися в одному угрупованні різним рослинам до­помагає також неодночасний розвиток. Наприклад, у лісах серед­ньої смуги росте ліщина. Вона цвіте, коли дерева ще не вкрилися листям, і вітер вільно переносить пилок з тичинкових квіток на маточкові. Раннє цвітіння ліщини — пристосування до життя в лісі.

Дерева, крони яких розміщені над усіма іншими рослинами лісу, як правило, запилюються вітром. Цвітуть вони до розпускан­ня листків. Вітер також розповсюджує плоди і насіння біль­шості дерев верхнього ярусу. Оскільки під покривом лісу майже не буває вітру, більшість кущів запилюється комахами. З цієї ж причини плоди кущів в основному розповсюджують лісові птахи. Восени багато птахів годується плодами жимолості, малини жостеру, шипшини, бруслини.

Раннє цвітіння деяких трав’янистих рослин широколистого лісу — підсніжників — також пристосування до життя в лісі. Підсніжники — світлолюбні рослини. Вони цвітуть до розпускан­ня листків на деревах і кущах, які в цей час вільно пропускають проміння сонця. Раннє цвітіння підсніжників можливе насампе­ред тому, що грунт широколистого лісу взимку промерзає менше, ніж на відкритих місцях. Глибокий пухкий сніговий покрив і лісова підстилка з опалого листя, відмерлих частин трав’янис­тих рослин і трухлих опалих гілок та кори захищають грунт від промерзання. Під снігом у такому лісі температура грунту часто буває близько 0 °С, не опускається нижче мінус 1—2 °С. Підсніжники розвиваються там завдяки запасам поживних ре­човин.

У трав’янистих рослин темного хвойного лісу переважає біле забарвлення оцвітин, добре помітне комахам-запилювачам.

Рослини, які цвітуть у лісі до розпускання листків на деревах і кущах або на лісових галявинах і узліссях, мають квітки з яскраво забарвленими оцвітинами (купальниця європейська, ме­дунка лікарська, ряст порожнистий, анемона жовтецева, еритроній сибірський).

В угрупованні одні рослини можуть бути опорою для інших. Прикладом такого спільного існування є трави з родини бобових, які мають чіпкі стебла, і злаки, що ростуть з ними в одному угрупованні на луці. Бобові рослини чіпляються вусиками за стебла злаків і завдяки цьому піднімаються вгору. По головних коренях стрижневих кореневих систем бобових рослин у верхні шари грунту піднімаються мінеральні речовини, що збагачують після відмирання коренів бобових ґрунтовий шар, у якому розмі­щуються корені злаків. Бобові збагачують грунт також сполука­ми азоту, бо розвиваються в симбіозі з бульбочковими бакте­ріями.

Про корисний взаємний вплив рослин у рослинному угрупо­ванні лісу свідчить і симбіоз шапкових грибів з коренями дерев. Тісно зростаючись із, коренями дерев, грибниця дістає від них поживні органічні речовини. Водночас грибниця вбирає з грунту воду з мінеральними речовинами і постачає їх деревам.

Грунтові мікроорганізми в угрупованнях розкладають рештки рослин і тварин, збагачуючи грунт перегноєм, а потім і міне­ральними речовинами, доступними кореням рослин.

У рослинних угрупованнях можна спостерігати і явища пара­зитизму на стовбурах дерев розвиваються гриби трутовики, на коренях ліщини — петрів хрест.