БіологіяБіологія – це цілі організми, мільйони молекул

У плазунів, птахів і ссавців у процесі еволюції розвинулось кілька зародкових оболонок (амніон, хоріон та алантоїс), що служать для захисту й живлення ембріона. Вони являють собою листки живої тканини, що виростають з самого ембріона.

Амніон є складкою, якою обростає ембріон і яка змикається над ним своїми краями, що зливаються один з одним. Простір між ембріоном і амніоном — амніотична порожнина наповнюється прозорою водянистою рідиною, що виділяється як ембріоном, так і амніоном. Ембріони вищих хребетних до самого народження перебувають в амніотичній рідині, яка пом’якшує удари об їх зовнішню оболонку (амніон) і в той же час надає їм деякої свободи рухів. Під час пологів тиск амніотичної рідини сприяє розширенню шийки матки, а потім відбувається розрив амніона, і амніотична рідина у вигляді навколоплідних вод виливається назовні. Іноді амніон не розривається, й тоді дитина народжується в оболонці.

Про людину в таких випадках говорять, що вона народилася «у сорочці» і обов’язково буде щасливою.

Амніон розвивається з внутрішнього листка первісної складки тіла. З зовнішнього листка утворюється друга оболонка — хоріон, що у ссавців прилягає до стінок матки.

Аллантоїс має вигляд виросту травного тракту. Роль цієї оболонки в людини невелика: від неї йдуть кровоносні судини до плаценти. У міру зростання ембріона стінки аллантоїса зближуються, утворюючи пупочний канатик, що містить кровоносні судини.