Ланцетник — нижча хордова тварина

0

Автор: admin | Розділ: Тип хордові | 27-10-2010

Середовище життя і зовнішня будова. У багатьох морях тропічної та помірної зон, зокрема й у Чорному морі, на не­великій глибині в місцях із чистим піщаним дном живуть маленькі (завдовжки 4—8 см) напівпрозорі тварини — ланцетники. Тіло ланцетника блідо-рожеве, з боків сплюснуте, на передньому й задньому кінцях загострене. Хвостовий відділ облямований шкірною складкою — хвостовим плавцем, що своєю формою нагадує гострий з обох боків хірургічний інструмент — ланцет (звідси назва — ланцетник). Більшу частину часу ланцетник проводить, зарившись у пісок і виставивши назовні передній кінець тіла, на якому міститься рот, оточений 10—20 парами щупалець. Якщо ланцетника потривожити, він відпливає на невелику відстань і знову заривається в грунт.

Хорда. Хордові тварини. Уздовж спинної частини тіла лан­цетника тягнеться хорда — твердий пружний стрижень, який складається з особливих клітин, що тісно прилягають одна до одної. Хорда виконує роль внутрішнього скелета Щ. Вона є опорою для внутрішніх органів і надає тілу певної пружності, що має велике значення при зариванні в грунт. У ланцетника хорда зберігається все життя.

Далі ми ознайомимося з іншими тваринами, які мають хорду в дорослому віці або лише під час зародкового розвитку.

У ланцетників немає ні черепа, ні головного мозку. Тому їх відносять до групи безчерепних. Риби, земноводні, плазуни, птахи, ссавці мають хорду тільки на стадії личинки та під час зародкового розвитку. В дорослих хорда замінюється хря­щовим (у хрящових риб) або кістковим хребтом, який скла­дається з окремих хребців. Тому таких тварин об’єднують у групу хребетних.

М’язи в ланцетника Містяться з боків від хорди у вигляді двох стрічок. Ланцетник може робити досить одноманітні рухи. Вигинаючи тіло то в один, то в другий бік, він плаває й зари­вається в грунт.

Травна система. На передньому кінці тіла міститься ротовий отвір, оточений передротовою заглибиною із щупальцями. Дрібні планктонні організми або частинки їжі з водою через рот потрапляють у широку глотку, прилипають до її внутрішньої поверхні, склеюються слизом у грудочки і надходять у кишеч­ник, де перетравлюються. Вода виходить назад крізь зяброві щілини в стінці глотки. Неперетравлені рештки їжі виводяться назовні через анальний отвір на черевці біля хвостового плавця

Органи дихання ланцетника — це зябра, за допомогою яких він дихає розчиненим у воді киснем. Дихання відбувається водночас із живленням. У стінках глотки є дуже багато отворів — зябрових щілин. Навколо них у тканинах містяться капіляри, у яких відбувається газообмін між водою і кров’ю. З води в кров переходить кисень, а з крові у воду — вуглекислий газ. Зовні зябрових щілин не видно, бо вони прикриті шкірними складками, які захищають їх від засмічення піском.

Кровоносна система замкнута і складається з двох основних кровоносних судин — спинної і черевної. Черевною судиною кров, насичена вуглекислим газом, тече вперед до зябрових капілярів. Тут вона віддає вуглекислий газ, і збагачується киснем і тече по черевній судині. Серця в ланцетника немає, кров рухається завдяки скороченням стінок кровоносних судин.

Органи виділення в ланцетника мають таку саму будову, як і в кільчастих червів, але вони розміщені вздовж глотки й відкри­ваються в навколозяброву порожнину.

Нервова система являє собою нервову трубку, що тягнеться вздовж спини над хордою. Нервова трубка складається з нервових клітин і по всій довжині має однакову будову. Головного мозку в ланцетника немає.

Від нервової трубки до внутрішніх органів і поверхні тіла відходять численні нерви, які сприймають хімічні й механічні подразнення. У ланцетника дуже слабко розвинені органи чуттів, немає органів слуху і зору. Роль органів зору виконують світлочутливі клітини, розміщені рівномірно над нервовою трубкою. Вони здатні лише відрізняти світло від темряви. Відчувши світло, ланцетник заривається в пісок. На тілі лан­цетника є клітини дотику.

Докладно вивчаючи розвиток і будову ланцетника, академік Олександр Онуфрійович Ковалевський виявив, що за ба­гатьма ознаками (наявністю хорди, будовою і розміщенням нервової системи тощо) ланцетник — справжня хордова тварина. Водночас він подібний і до кільчастих червів: у нього майже така сама будова органів виділення, немає серця й головного мозку. Вивчення його будови допомагає вченим з’ясувати по­ходження всіх хордових, до яких належить і сама людина.

Ваш відгук