Біологія » Архив сайта » Риби. Річковий окунь — представник кісткових риб

Риби. Річковий окунь — представник кісткових риб

0

Автор: admin | Розділ: Тип хордові | 28-10-2010

Риби — водяні тварини, пристосовані до життя у прісних водоймах і морській воді. Вони мають твердий скелет (кістковий, хрящовий або частково закостенілий).

Розглянемо особливості будови і життєдіяльності риб на прикладі річкового окуня.

Середовище життя і зовнішня будова. Річковий окунь живе в прісноводних водоймах (у повільних річках та в озерах) Європи, Сибіру й Середньої Азії. Вода чинить помітний опір тілам, що рухаються в ній. Окунь, як і багато інших риб, має обтічну форму — це допомагає йому швидко плавати у воді. Голова окуня поступово переходить у тулуб, а тулуб — у хвіст. На загостреному передньому кінці голови міститься рот з губами, який може широко розкриватися.

На верхній частині голови видно дві пари невеликих отворів — ніздрі, які ведуть до органа нюху. З боків голови є двоє великих очей.

Плавці. Вигинаючи сплюснуте з боків тіло і хвіст то вправо, то вліво, окунь рухається вперед. У плаванні велику роль віді­грають плавці. Кожний з них складається з тонкої шкірної пере­тинки, що підтримується кістковими плавцевими променями. Розчепірюючись, промені розтягують шкірну перетинку, і поверхня плавця збільшується. На спині в окуня є два спинних плавці: великий передній і трохи менший задній. Кількість спинних плавців у різних риб може бути різна. На кінці хвоста міститься великий дволопатевий хвостовий плавець, на нижній частині хвоста — анальний. Усі ці плавці непарні. Є в риби і парні плавці — їх завжди дві пари. Грудні парні плавці (передня пара кінцівок) містяться в окуня з боків тіла позаду голови, черевні парні плавці (задня пара кінцівок) — на нижній частині тулуба. Основну роль у русі вперед відіграє хвостовий плавець.

Парні плавці допомагають рибі робити повороти, зупинятися, повільно рухатися вперед і зберігати рівновагу.

Спинні та анальний плавці надають тілу риби стійкості під час руху і крутих поворотів.

Покриви і забарвлення. Тіло окуня вкрите кістковими лусочками. Кожна лусочка своїм переднім краєм заходить у шкіру, а заднім — налягає на лусочку наступного ряду. Усі разом вони утворюють захисний покрив — луску, що не зава­жає рухові тіла.

Водночас із ростом риби збільшуються і лусочки, з них можна дізнатися про вік риби.

Зовні луска вкрита шаром слизу, що його виділяють шкірні залози. Слиз зменшує тертя тіла риби об воду і захищає тварину від бактерій та цвілевих грибів.

Як і в більшості риб, в окуня черево світліше за спину. Зверху забарвлення спини майже зливається з темним дном, а знизу світле черево менш помітне на світлому фоні поверхні води.

Забарвлення тіла окуня залежить від навколишнього сере­довища. У лісових озерах з темним дном воно темне, іноді там трапляються навіть зовсім чорні окуні. У водоймах зі світлим піщаним дном живуть окуні зі світлим яскравим забарвленням. Окунь часто ховається в заростях. Тут зеленавий колір його боків з вертикальними темними смугами робить окуня непомітним. Таке захисне забарвлення допомагає рибі ховатися від ворогів і краще підстерігати здобич.

З боків на тілі окуня від голови до хвоста проходить вузька темна бічна лінія. Це особливий орган чуттів, з будовою та значенням якого ви ознайомитеся далі.

Ваш відгук