Розмноження і розвиток риб

1

Автор: admin | Розділ: Тип хордові | 01-11-2010

Органи розмноження. Окуні, як і більшість риб, роздільно­статеві. У порожнині тіла в самок міститься великий яєчник, у якому розвиваються яйцеклітини (ікринки), а в самців — пара довгих сім’яників. У період розмноження сім’яники напов­нюються густою білою рідиною — молочком. У ньому містяться мільйони сперматозоїдів. Статеві органи відкриваються назовні на черевній частині тіла статевим отвором.

Нерест. Коли статеві клітини дозрівають, у риб з’являється інстинкт розмноження. Тоді вони переходять у місця, найбільш сприятливі для розвитку їхнього потомства. Риби одних видів припливають з моря в річки, а інших, навпаки,— з річок у море. Це так звані прохідні риби. Для відкладання ікри вони долають великі відстані.

Складну інстинктивну поведінку риб у період розмноження називають нерестом.

На Далекому Сході хід деяких лососевих (кети, горбуші) для викидання ікри є цікавим видовищем: величезні табуни риб рухаються проти течії, долаючи всі перешкоди. На порогах риби вискакують з води, а на мілких місцях буквально повзуть по дну, виставляючи спину над водою. У верхів’ях річок вони відкладають ікру і до краю знесилені, скочуються вниз за течією. Багато з них при цьому гине. До прохідних риб, що постійно живуть у морі, а для розмноження заходять у річки, належать також осетрові та деякі інші риби.

Вугри, які мають довге змієподібне тіло, живуть у прісних водоймах, а для розмноження пливуть з річок Європи та Північної Америки в Атлантичний океан. Багато риб розмножуються на мілководді своїх водойм.

Окунь досягає статевої зрілості на другому році життя. Його нерест починається лише після того, як розтане лід на водоймах. За деякий час до нересту забарвлення окунів стає особливо яскравим. Вони збираються табунами в затонах, у старорічищах та в інших місцях, де вода мілка й без течії.

Самки викидають склеєну у вигляді стрічок ікру на водяні рослини. Самці в цей час випорскують молочко. Рухливі сперма­тозоїди підпливають до ікринок і проникають у них.

Розвиток. Запліднена ікринка ділиться. Утворюється бага­токлітинний зародок, на черевній частині якого видно жовтковий мішок — надлишок запасів поживних речовин ікринки. В окуня через 9—14 днів після запліднення личинка залишає оболонку ікринки й починає самостійно живитися спочатку мікроорга­нізмами, а потім — дрібними рачками та іншими тваринами, завислими у товщі води. Через певний час личинка стає схожою на дорослого окуня — це мальок. Він росте порівняно швидко: приблизно через 2 місяці довжина його досягає 2 см, а через рік молодий окунь стає завдовжки 10 см.

Турбота про потомство. Ікра окуня часто гине внаслідок виси­хання водойм, а личинки й мальки — від ворогів. Лише завдяки тому, що під час нересту самка викидає до 300 000 ікринок, частина потомства досягає дорослого стану. Кількість ікринок у риб інших видів може бути ще більша: наприклад, тріска викидає їх кілька мільйонів.

Ті види риб, яким властива турбота про потомство, від­кладають звичайно невелику кількість ікринок, але їхня ікра, личинки й мальки не гинуть у такій великій кількості.

Самець триголкової колючки будує з водоростей гніздо у формі муфти й охороняє ікринки, відкладені туди самками. Розчепіривши колючки, він люто нападає на риб, що наближаються до гнізда, очищає його від сміття, лагодить, підгрібає грудними плавцями свіжу воду. Кілька днів самець стереже мальків і не дає їм відходити далеко від гнізда. Таким чином він зберігає молоде потомство.

Ще самовідданіше турбується про потомство африканська прісноводна риба тиляпія: самець виношує ікринки в ротовій порожнині, і навіть мальки в разі небезпеки ховаються в рот батька. Самці морського коника виношують ікринки в сумці на череві

Отзывов (1)

Дякую-Дуже допомогло!

Ваш відгук