Різноманітність плазунів. Ряд лускаті

0

Автор: admin | Розділ: Тип хордові | 07-11-2010

Пристосування до умов життя. Більшість плазунів — типові наземні тварини. На відміну від земноводних, у них добре роз­винені легені, немає шкірного дихання, тому вони не потре­бують регулярного змочування шкіри. Розмножуються плазуни не у воді, а на суші. Через те вони часто поселяються далеко від водойм. Деякі плазуни живуть у воді (наприклад, кро­кодили, морські й прісноводні черепахи). Але перейшли вони у водну стихію вже після того, як пристосувалися жити на суші. Усі водяні плазуни дихають тільки атмосферним повітрям, а для розмноження неодмінно виходять на берег, де й відкла­дають яйця.

Відомо понад 8000 видів сучасних плазунів. Крім того, знай­дено численні рештки давно вимерлих представників цього класу. Ви ознайомитеся з основними рядами сучасних і вимерлих плазунів.

Ряд Лускаті. Як видно із самої назви, тіло представників цього ряду (ящірок і змій) вкрите лускою. Крім ящірки прудкої, відомо багато інших видів. Живородна ящірка не відкладає яєць: її потомство вилуплюється з яєць ще в тілі матері.

Про змій чули всі. Багато хто бачив їх у природі або в зоопар­ку. Але не так просто сказати, чим змія відрізняється від ящірки. Справа в тому, що є безногі ящірки (в Україні, наприклад, веретільниця), яких часто плутають із зміями. Із зовнішніх ознак важливо виділити будову повік: у змій вони зростаються, стають прозорими й прикривають очі, наче годинникове скло.

Тому погляд у цих тварин здається дивним, застиглим. Це породило хибну думку, нібито зміям властивий гіпнотичний вплив. У ящірок, у тому числі й безногих, повіки рухомі й непрозорі очі. У змії, коли вона линяє, шкіра злущується вся відразу, вивер­таючись, наче панчоха. Забобонні люди безпідставно вважають, ніби скинутий змією кожушок має чудодійні властивості.

Змії пересуваються, плазуючи й звиваючись усім тілом по землі. Звичайно змії відкладають яйця. Проте звичайна гадюка, яка водиться в Україні,— змія живородна.

Усі змії ковтають свою здобич цілою. Кістки щелеп у них з’єднані розтяжними зв’язками й рухомі, а зуби загнуті назад. Змія мовби натягує свою голову на здобич, поступово ковтаючи її. Деякі змії поглинають свою здобич живою. Так з’їдають жаб і риб вужі, які живуть біля водойм або у воді. Удави спочатку душать здобич, обвиваючись навколо неї своїм м’язистим тілом. У пустелях Казахстану, Середньої Азії та на Кавказі трап­ляються невеликі (менші за 1 м) удавчики, що нападають на тушканчиків та інших дрібних тварин. У тропічних країнах живуть величезні удави. Найбільша змія — велетенський удав анаконда, завдовжки до 11 м, водиться в Південній Америці.

Отруйність змій загальновідома, хоч отруйні змії становлять лише одну десяту частину всіх видів цих тварин. У голові отруйної змії позаду очей містяться отруйні залози (видозмінені слинні залози), які виробляють сильну отруту

Передні зуби отруйних змій мають борозну або канал, якими отрута під час укусу вводиться в організм жертви або ворога. Так зване «жало» — довгий роздвоєний на кінці язик — ніякого відношення до отруйного апарату не має. Це орган дотику й смаку, однаковий в отруйних і неотруйних змій. Змія постійно висовує свій язик, «обмацуючи» ним навколишні предмети.

Якщо людину вкусить змія, не можна займатися самоліку­ванням (робити надрізи, припікання, перетяжні пов’язки тощо).

Потерпілого треба якнайшвидше доставити до лікаря. Найдійовіший спосіб лікування — впорскування спеціальної протизміїної сироватки й переливання крові. Потерпілому від укусу гадюки рекомендується пити гарячий чай або каву.

Убивати змій, навіть отруйних, не треба. Отруйні змії, які водяться на території України, самі на людину не нападають. Найчастіше вони кусають тих, хто їх дражнить або наступає на них.

Знищуючи шкідливих гризунів, усі змії, у тому числі й отруйні, приносять користь. Зміїну отруту використовують у медицині для виготовлення ліків. З цією метою змій розводять у спеціаль­них розплідниках.

Роль ящірок і змій у природі полягає в тому, що вони є необхідною ланкою в ланцюгу живлення організмів.

Ваш відгук