БіологіяБіологія – це цілі організми, мільйони молекул

Прорости й дати початок новій рослині здатне тільки на­сіння з живим зародком. Зародок може загинути від ураження шкідливими комахами або цвілевими грибами, від пересихання під час зберігання та з інших причин. Іноді зародки в насінні гинуть і від надто довгого його зберігання. Насіння з загиблими зародками втрачає схожість, тобто не може проростати.

Перед проростанням насіння бубнявіє від води, що проникає в нього. Бубнявіє як схоже, так і несхоже насіння. Набубня­віле несхоже насіння загниває, а схоже — проростає. Наприклад, коли проростає насінина, квасолі, розривається шкірочка і з’являється молодий корінь, який розвивається із зародкового ко­рінця. Він швидко росте й закріплюється в грунті. Потім починає рости зародкове стебельце, яке виносить на поверхню грунту сім’ядолі й брунечку. З неї розвивається надземне стебло квасолі з листками. У гороху та деяких інших рослин сім’ядолі залишаються в грунті. Надземний пагін розвивається з брунечки за­родка.

Насіння довго може лежати в паперових пакетах, у мішках з тканини, у зерносховищах, не проростаючи. А коли насіння потрапить у грунт або коли його помістити в тарілку з вологою ганчірочкою чи промокальним папером, воно швидко набубнявіє й проросте. У цьому ви переконалися, спостерігаючи за проро­станням насіння. Які ж умови потрібні для розвитку за­родка?

Щоб відповісти на це запитання, поставте досліди.

Візьміть дві склянки або дві невеликі скляні банки. У кожну склянку помістіть однакову кількість крупного схожого насіння огірків, зернівок вівса, жита або пшениці. У першій склянці насіння залиште сухим, у другій — трохи змочіть, наливши на дно склянки небагато води. Обидві склянки накрийте склом і поставте в тепле місце. Через 3—4 дні в склянці, де була вода, насіння проросте. У банці без води насіння не зміниться.

Вода необхідна для проростання насіння, бо зародок може вбирати тільки розчинені поживні речовини. Для проростання насіння різних рослин потрібна неоднакова кількість води. На­приклад, насіння гороху вбирає води в 1,5 раза більше від своєї маси. Тому насіння гороху і деяких овочевих рослин перед висіванням намочують. Зернівкам кукурудзи потрібно води в 3 рази менше від їхньої маси, а зернівкам такого посухостій­кого злака, як просо,— чверть маси насіння, яке висівають.

Для проведення другого досліду знову візьмемо дві склянки. У кожну з них насиплемо трохи зернівок жита або пшениці. Першу склянку до країв наповнимо водою. В другу склянку наллємо води стільки, щоб лише змочити зернівки. Склянки накриємо склом і поставимо в тепле місце. Через 3—4 дні в склянці, де було трохи води, насіння проросте. У другій склян­ці, наповненій водою, насіння набубнявіє, але не проросте, а заги­не. Тут вода витіснила із склянки повітря, яке необхідне насінню для дихання.

Насінню різних рослин потрібна неоднакова кількість по­вітря. Насіння рису й тимофіївки проростає навіть під водою при дуже малій кількості повітря, розчиненого в ній. Насіння більшості квіткових рослин потребує багато повітря і під водою не проростає.

Тепер візьмемо дві склянки з насінням тих самих рослин, що й у першому досліді. На дно кожної склянки наллємо трохи води, щоб насіння могло прорости. Склянки накриємо склом. Одну склянку поставимо в тепле місце, другу — на холод, на­приклад у холодильник, у холодний погріб або закопаємо в сніг. Коли насіння, що в теплому місці, проросте, порівняємо йогоз насінням, виставленим на холод. Ми побачимо, що на холоді насіння не проросло.

Для проростання насіння тепло необхідне так само, як вода і повітря. Якщо насінню досить води і повітря, але не вистачає тепла, воно не проросте і кінець кінцем загине. Правда, насіння деяких рослин, наприклад жита, може проростати вже при одному градусі тепла. Насіння більшості рослин проростає тільки при температурі 10—15 °С і вище.

Отже, для проростання насіння потрібні вода, повітря і тепло.